М?..

28/7/17 23:26
homo_feriens: (?)
Уу? Варіантів немає?
http://homo-feriens.dreamwidth.org/595100.html
homo_feriens: (?)
Не спиться дуже.
Заняття різною фігнею - це ж для нас. А скажіть, хто може сказати, що добре знає Київ та околиці? Визначите точно місця (райони, вулиці)?..

Read more... )
homo_feriens: (?)
Це вже день третій страшенно душно. Особливо в місті, де відрізки з максимумом асфальту й машин. Раніше теж ходила там само, але ж так нестерпно не було. Здається, повітря вологе й густе, затримує тяжкість і нехороші запахи. Поміряла тиск - та без особливих відхилень. Отже, це все ж погоді слід припинити скакати. Але все це не означає, що я лежу собі днями. Ні, справ купа, але - через силу. Лиш вечірня прохолода - якесь полегшення.
homo_feriens: (coffe)
Нарешті. Нарешті пережила травень. Завершила справи. Відзначили ювілей літературно-мистецького об'єднання. Закінчили проект із продажу книжок для збору коштів на бронежилет. Вивільнився час. Трохи. Цікаво, що можна подарувати бійцю на день народження?
homo_feriens: (hryb)
Такий стиль життя - точніше ідеї для такого стилю життя - можуть народжуватися лише у схибленій голові. Денно й нощно проекти з волонтерства, постійно на телефоні. До всього - вже кілька місяців тренуюся у батальйоні територіальної оборони. Нині повернулася саме з такого гарячого тренування. Закинула в прання мокрі після фізнавантажень речі, помилася... А ще мене не відпускає творче минуле, так би мовити. Вже давно нічого не пишу. Навіть намагалася з'їхати з головування у літературно-мистецькому об'єднанні. Але цього року в об'єднання - ювілей. Який, знову ж, лягає на мої плечі. Аби пережити, витримати травень, увійти в літо хоч із якимось полегшенням. Із посиланням усього зайвого. З намагання пожити-з-собою і пожити-для-себе. Чомусь здається, що витримаю важкий травень - а влітку стане легше.
homo_feriens: (?)
Ще тут напишу прохання. Потреби такі:
- рюкзак на 28 або 40 л
- рюкзак на 80 або 120 л
- каремат
- ніж робочий - мультиінструмент
- бінокль
- тактичні окуляри
- канцелярія (ручки, блокноти, папір)

Це бажано максимум до четверга.
homo_feriens: (жовте)
Продам. Мобільний LG Optimus L7 II P713 Black.
P.S. Ось такий http://comfy.ua/smartfon-lg-p713-optimus-l7-ii-black.html . Тепер уже, до речі, знятий із виробництва.
homo_feriens: (hryb)
Схоже, перебування на своїй хвилі, "не-брання важкого в руки" та позитивчик може межувати зі шкідництвом, а іноді таким шкідництвом і є. Або це потужно-ураганна криза середнього віку. Інакше не знаю, як пояснити. Тільки думаю: Господи, дай мені цієї залізно-холодної витримки, не збіситися. Як можна, кілька місяців перебуваючи зі мною в одному приміщенні, чуючи мої телефонні розмови та бачачи зустрічі, так і не вивчити, яким батальйонам (переважно) ми допомагаємо, звідки ті батальйони стартують, які знайомі люди пішли в ці батальйони... Незрозуміло, навіщо так нарочито наголошувати на деяких речах.
Особливо: коли я спілкуюся з кимось із хлопців, які поверулися з самого пекла, - вони щось розповідають, таке справжнє, побачене широко розплющеними очима, - а хочеться ж і послухати, і в розмову втрутитися, обов'язково перебивши на півслові та вставивши свої недолугі "5 копійок". Тут спрацьовує звичка - що старший же, що можу повчати, щось супер-розумно-філософське докинути. Та тут забувається, що вони - не пацани, а розумування з "гражданки" стають наївним дитячим лепетанням, і не рятує вік, робота у якійсь крутій-перекрученій компанії, різноманітні дипломи про вищу-перевищу освіту, знання мов; просто вони - були там, а ти - не був, і це - все. Але ж ляпнути - хочеться. Посеред розмови влізши. А за перемир'я, мовляв, загинуло стільки-то осіб! Дані взяті з тєліка чи Інтернету, вичитані, сидячи дупою на м'якому теплому крілі. А боєць чомусь промовчить услід, ледь помітно сумно усміхнувшись, бо він щодня бачив справжню смерть і він знає. які дані й на скільки слід помножити...І так незручно стає перед бійцем за чисто виголеного дядька у позерській випрасуваній сорочці. Read more... )
homo_feriens: (hryb)
Знову мала трохи вихідних. Тепер шукаю пічку-буржуйку. Треба якнайшвидше. Потрібна вона в Житомир.
homo_feriens: (hryb)
Пречудовий суботній ранок. Зателефонувала знервовано-претензійна пані. Сказала, що представляє об'єднання "Майдан" у Борисполі, і що їхні волонтери взяли під опіку хлопців із Борисполя та Бориспольського району (тих, які в 11 та 25 батальйонах), мають список усіх солдатів, возять посилки на передову. Поцікавилася, як працюємо ми - я пояснила. У відповідь почалися ще більші претензії, тон все більше накручувався: "Так от ВАШІ посилки на передову НЕ ДОХОДЯТЬ!!!! ВИ Ж ЦЬОГО НЕ ЗНАЄТЕ! Ви залишаєте посилки у штабі, а вони ПРОПАДАЮТЬ!!!". Тут я стала зупиняти її словесний понос: чекайте, ми посилки не кидаємо в штабі, посилки, які передають родичі, доставляють в руки. "ВИ Ж ТАМ НІЧОГО НЕ ЗНАЄТЕ!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!ААААААА!!!!!!ВИ ВИСЛУХАЙТЕ МЕНЕ!!!!ПОСИЛКИ НЕ-ДО-ХО-ДЯТЬ!Я не знаю, як там броварські волонтери працюють, але - не доходять!!!Ви ж нічого не знаєте, а я кожні три дні під Міністерством оборони! У хлопців зараз ротація! У них ротація - ви цього не знаєте!!!! І там зустрічаю броварських хлопців - вони жаліються!". - "Стоп. Ми теж щодня спілкуємося з нашими хлопцями, і знаємо їхні потреби. Ви можете сказати, хто конкретно це казав? Назвіть прізвища".-"Я так не скажу прізвищ..Я не знаю..".-"То це ж не розмова. Вам хтось, десь, там щось сказав. Давайте конкретно - коли, де, імена, прізвища, звання, їхні телефони - буду з ними спілкуватися. З'ясуємо". - "Я просто спілкувалася з ними! І доношу це до Вашого відома, інше - не моя парафія! От там служить хлопець з району (називає село) - він сирота, ні батька, ні матері!!! І йому ще жодного разу!!!!Жодного разу не дійшла посилка!"-"Який хлопець?Назвіть його прізвище! Невідомо ж, хто йому, як і через кого передав посилку?"-"Я Вам просто кажу, що скаржаться!На броварських волонтерів дуже скаржаться! Посилки не доходять на передову, їх залишають у штабі, а в штабі їх переполовинюють! Мама пише список, що було у посилці, а там не все є! На броварських дуже жаліються! Кажуть - у них там такі написи, така реклама, а насправді!..От зараз я сплікувалася з однією мамою!.." - "Давайте мені імена, телефони людей, які скаржаться! Це безпредметна розмова!" -"Я сьогодні буду зустрічатися з цієб мамою, говорити.." - "Дайте мені її телефон!" - "Сьогодні з нею буду спілкуватися...Якщо погодиться, то зателефоную, дам її телефон...". (Чудово, розмова хоч на сантиметр зрушила з місця!). Десь на тому й завершилося.
Хто ще возить допомогу з Броварів - знайте і таке.
До речі, мене сьогодні зранку розбудила дзвінком одна мама з району - син від'їжджає у неділю. Буду сьогодні з нею зустрічатися й говорити - сподіваюся, все буде нормально й по-людськи (ну а як інакше?).
homo_feriens: (hryb)
З того, що найчастіше спадає на думку:"Мені шкода". Причини бувають різні.
Намагаюся допомогти людям вирішити їхні проблеми. Хоч би на 1%. На тлі цього немає коли згадати-пожалітися-поплакати про своє. Воно, й, мабуть, виглядає комусь дивним чи кумедним.
Недавно одружився чоловік, якого кохаю http://homo-feriens.dreamwidth.org/576063.html . Ми були близькі багато в чому. Іноді схоже було, що відчуваємо одне одного без слів. Дивувалася: ну звідки він знає, що зараз саме це треба мені сказати, саме це зробити для мене? - я ж ніяк не натякала, нічого не говорила. Ми могли розмовляти відкрито. Знали одне про одного те, про що навіть не підозрювали інші. З цією людиною почувалася затишно, комфортно, хотілося зупиняти час. Підтримували одне одного. Захоплювалася багатьма його рисами. Він здавався сміливішим, прямолінійнішим, безкомпроміснішим за інших, він міг подати приклад. Усе це підтверджувалося його діями. Свою партію, до якої належав, ніколи не ідеалізував, бачив усі плюси й мінуси та говорив про них. Відсутність рожевих окулярів та будь-якої "карамельності" ще більшле приваблювала.
Своє кохання (долю?) від знайшов в іншому регіоні. Там потім війна почалася. Розписували в київському госпіталі, де боєць лежав після поранення. Один Бог знає, що ж так вплинуло на нього справді - чи почуття, чи бажання змінити сімейний стан, чи складне поранення. Можливо, вийшло на поверхню те, що вже було всередині. Не можу знайти пояснення. На своє весілля він запросив мера свого міста, з яким (та й не лише з ним) запекло боровся як громадський активіст. Це той міський голова, який стрибав із партії в партію, багато брехав, домовлявся, а ще не без його відома бюджетників взимку організовували на "антимайдан"...той, кого мали люструвати...Тепер саме до нього звернулися по допомогу в організації весілля - "виїзного", саме він був ще й запрошеним "почесним гостем"...Це не почесно й не радісно. І його тепер не чіпатимуть, цікаво?..Усе перевернулося. Сором. Заради примхи - організації свята?..Ніколи б не подумала. Згадувався персонаж Вакула, який заради капризів дівчини зв'язався з самим дідьком. Після весілля я йому не телефонувала. Він про мене теж більше не згадував. Мене розривало. Тепер ніби закам'яніла. Уже й не прагну щось зрозуміти. Лише відчула гірке розчарування. Намагаюся сприйняти і прийняти. Усміхаюся на гасла партії. Допомагаю фронту. А на моєму фронті без змін.
homo_feriens: (hryb)
Вигребли все. Стратегічний запас коштів витратили на тепловізор; віддаємо останні броніки. За щось треба купувати нові. Запал людей щодо пожертв спадає. Коштів - катастрофа як бракує.
Як я живу? - щодня приблизно однаково. У мене є Коханець. Такий маленький, чорний. Живу з ним. Вислуховую через нього прохання, пропозиції, запитання, іноді - претензії та невдоволення. Так постійно. Допомога дуже потрібна. Ну ви зрозуміли.
homo_feriens: (coffe)
Ось так втратиш із людиною зв'язок на місяць, а потім випадково в інтернеті проти ночі читаєш про збір коштів для нього, бо збирається на Схід. І мені ж нічого не сказав. Дурдом триває.
П.С. http://homo-feriens.dreamwidth.org/545901.html
http://homo-feriens.dreamwidth.org/546257.html
http://homo-feriens.dreamwidth.org/546692.html
http://homo-feriens.dreamwidth.org/547291.html
http://homo-feriens.dreamwidth.org/556394.html
homo_feriens: (головою об стінку)
Є інформація, що у понеділок госпіталь для військових відвідає прем'єр-міністр Арсеній Яценюк. До цього візиту в медичному закладі почали готуватися за кілька днів: чистять, миють, фарбують. Підтримую наведення ладу й причепурення. Проте є ще один пункт, який - абсолютно антилюдський. Є палати, де зробили гарний ремонт, а є ті, де такого ремонту немає. В одну з таких палат (з ремонтом), що її покажуть Яценюку, й планують перевезти одного з хворих (а, мабуть, не тільки його). Солдат лежить із важким пораненням і його краще взагалі якнайменше рухати. Та на цьому пекельце не завершується. Найімовірніше, коли високий гість поїде, пораненого перевезуть назад у "стару" палату. Показуха й радянізація головного мозку. Нічого не змінилося. Люди, дуже прошу вас поширити цю інформацію - хто як може.
homo_feriens: (hryb)
Операція. Потрібна операція: у нього в голові залишився осколок, про який він мені до цього не казав. Перевели б до Ірпеня - там немає нейрохірурга. Тоді, мабуть, Київ. Почувається краще, в усякому разі, вже без температури. Ходити тяжко. Ходить переважно недалеко.
Надсилала йому промені добра й швидкого одужання. Так хотілося, щоб усміхався. І, судячи з голосу, - усміхався. Скучила за ним. Та зупинятися не можу: посилки, закупівлі, гаряча лінія...
homo_feriens: (hryb)
Тепер послухайте мої дуже конструктивні думки та зауваження..... )
homo_feriens: (hryb)
Не про те зараз думаємо і не тим займаємося. ... )
homo_feriens: (hryb)
Стаю свідком того, що все йде за не зовсім звичним сценарієм. Учора виводили з приміщення міськдержадміністрації та ганьбили "тітушок", які там грілися поряд з міліцією. Сьогодні ж на мітинг прийшов один із вчорашніх "найманців". Його спочатку сприйняли негативно, а потім - дали слово (дуже просив виступити). Він усе визнав, покаявся і був з нами протягом усього мітингу та ходи. Таких прикладів ще не бачила. Проте маю і свою версію: вирішив простежити, чи не за гроші стоять інші, але нічого крамольного побачити так і не зміг. Хай там як, цікавий прецедент.
бонуси )
homo_feriens: (hryb)
Моя пропажа сьогодні замаячив у соцмережах. Написала. Прочитав, не відповів. Хоч так.
На Грушевського не поїхала. Дивлюся трансляцію. Неспокійно і в областях. Незрозуміло, як далі.

Profile

homo_feriens: (Default)
homo_feriens

September 2017

S M T W T F S
     12
34 5 6789
10111213 141516
17181920212223
24252627282930

Syndicate

RSS Atom
Page generated 20/9/17 14:52

Expand Cut Tags

No cut tags