homo_feriens: (hryb)
Власне, продовження: http://homo-feriens.dreamwidth.org/592995.html . Хмари згущуються. Не віриться, що щось там буде, що цьому дуже завадять. Добре, що напередодні журналіст написав толкову статтю, аби якось вивести цю тему на всеукраїнський простір: http://brovary.net.ua/golovni-novyny/chy-davaty-sotky-volonteram-yakshho-zemli-ne-vystachyt-uchasnykam-bojovyh-dij/ . Деякі речі тут ну дууууже промовисті, хоч і подана лише "верхівка айсберга". Співчуваю журналісту, бо стільки тепер на нього виллється...Але нічого. Це треба було зробити.
homo_feriens: (жовте)
Про благодійний ярмарок у Броварах. Ідею запозичили з Києва, де такий ярмарок-пікнік провели на Пейзажній алеї. Подумали: а чому б нам не спробувати? Було багато вагань, побоювань, але - готувалися. Стислі терміни. На підготовку не мали навіть тижня. Не дуже вірили в успіх, але інших шляхів поповнення майже порожньої скарбнички допомоги військовим - не бачили. Телефонували, писали в інтернеті, роздавали листівки. Запрошували підприємців, рестораторів, кухарів, звичайних любителів готувати смакоту або власноруч створювати сувеніри. Паралельно готували машину на Схід... Запрошувала хлопців, які перебувають тут...
Ярмарок перевершив очікування. Розпродали майже всі сувеніри та смакоту. Допомагати в організації ярмарку та спілкуватися з громадянами прийшли Микола Смірнов, Євген Махревич (11 батальйон), Володимир Кузнецов (25 батальйон). Не віриться, що дехто з них за кілька днів може знову від`їхати...
Був кумедний випадок. Повз нас проходила сім`я. Батько, який ніс велосипед своєї дитини, сама дитина, і мама. Батько сказав нам, що тут біля ярмарку вештається гнида з колорадською стрічкою. Ми, не вірячи своїм очам, роззирнулися. Справді, неподалік сиділи дві особи бомжуватого вигляду, в однієї з цих осіб була пов`язана на грудях георгіївська стрічка. Коля і Женя пішли до цих "тіл". Женя різким рухом зірвав із "тіла" стрічку, щось різко сказав і кинув стрічку у смітник. Цікаво, що ті особи не опиралися і не обурювалися. Ми дивувалися потім, що такі камікадзе є у нашому місті.
Загалом день був позитивний, золотоосінній - з погодою надзвичайно пощастило!
Ярмарок завершився. Ми зсунули столи та просто на площі почали рахували гроші з усіх скиньок. Люди з подивом дивилися на нас. Вторгували - ніхто не чекав - 26,5 тисяч гривень! Це перемога. Скільки всього тепер купимо для хлопців!
По офіційній частині - найвеселіше. На зсунутих столах, просто на центральному майдані - майдані Свободи - ми розпочали пікнік, запросивши всіх, хто міг та хотів залишитися. За знайомство і співпрацю. Тепер перехожі дивилися на нас з іще більшим подивом. Такого не було ще ніколи в історії міста. Усе буває вперше. Як я зауважила - влаштували Майдан у найкращому розумінні цього слова. Весело й душевно. Втома і задоволення.
Ярмарок приїжджав знімати телеканал БТБ. Брали коментар в мене, а потім я спрямувала журналістку до Миколи. Загалом хороший репортаж удався. Відео буде пізніше.
homo_feriens: (жовте)
Сьогодні у Броварах записували відеозвернення до військових - від перехожих на вулиці. Кожен міг сказати кілька речень. Деякі після запису звернення плакали, декого трусило; діти дуже добре реагували на пропозицію сказати кілька слів для бійців. Завтра з 14.00 продовжимо зйомку. Потім буде ролик - і в Інтернеті, й окремо відішлемо солдатам. Хочемо ще й записати від військових "зворотній зв'язок".
Поки була пауза і вільний мікрофон, вирішила і я щось сказати. Назвалася, сказала. І тут волонтер, якого попросили познімати, запитав:"То це ти - відома Лідія Стрельченко?". Чув про мене, а як виглядаю - не знав.
І таке кумедне трапляється.
homo_feriens: (головою об стінку)
Зранку шукаємо картонні коробки. Пакуємо і перепаковуємо посилки. Запитали в одному магазині, в іншому. Але щось не дуже вдалий день, бо нам дали небагато і не дуже великі, - що ж, інших немає. Усім пояснюємо, для чого ці коробки. Вирішили зайти до супермаркету АТБ - великий магазин, точно щось має бути. Зі спілкування з охоронцем і адміністратом з'ясували, що коробок вони не дають. Залишають собі. Потім здають їх на вагу. Справді, це ж важливіше, коли війна.
homo_feriens: (жовте)
Не хочу жалітися, але реально захлинаюся-зашиваюся, багато чого на мені, водночас багато народу у відпустках.
Просто замальовки. Люди особливо вражають - останні два дні. Пенсіонер Петро Степанович потелефонував на гарячу лінію, запропонував допомогу. Потім прийшов до нас у гості - в офіс. Передав - з великою гордістю - двомісний намет, бінокль та військову фляшку. Написав побажання нашим солдатам. Сказав, що й сам воював би, якби не вік.
Пенсіонерка Людмила Афанасіївна. По дикій спеці притягнула нам кравчучку з коробками продуктів тривалого зберігання та окремо торбочку з ліками. Ситуацію вона бере дуже близько до серця ("дитиною війну пережила, у війну і помирати"), прагне допомогти бійцям на передовій та хоче, аби більше уваги приділялося важкопораненим. Також розповіла і про своє людське горе. Вона тут сама. Син - у Росії, в Ямало-Ненецькому окрузі. Рветься приїхати сюди, але вона відмовляє, каже, щоб не здумав їхати - з російськими номерами, адже люди різні, все може статися, а в нього - сім'я. Людмила Афанасіївна відчуває, що війна надовго, може бути, що вже й не побачить сина. Кляла Януковича й Путіна. Обіцяла допомагати ще.

Ввечері повернулися волонтери. Нормально з'їздили. Дивлюся фото. І Миколині. Чи мені здається, чи він справді так змінився. Знала, що після війни буде інша людина... Схуд - і став якийсь дитинний, хоч не так давно здавався - навпаки - змужнілим, і якось так ніби хочеться його пожаліти, ніби щось глибоко всередині нього просить-кричить про підтримку. Що ж, розчулилася - і знову впрягатися. Завтра знову мені телефонуватимуть родичі, друзі, волонтери...Усім треба мати що відповісти.
Про всі деталі можна читати тут: https://www.facebook.com/koordcentr.brovary
homo_feriens: (жовте)
Пішла ще одна машина, автобус точніше, для 11-го. Другу ніч мені не спалося, ще й вірші йшли. Зранку готувала для нього персональну посилку-сюрприз, - йому не повідомляла. У церкві не знайти маленької іконки Покрови, та й св. Миколи теж, усе розібрали для солдатів. До всього поклала і свій новонаписаний вірш, хоча свого імені ніде не залишала. Також хотіла додати ще й кілька пачок цигарок (наче з цим перебоїв немає, але добре було б, щоб персонально).
Зайшла до гастрономчика у тому будинку, де наш офіс. Продавщиця цигаркового відділу дуже вирячилася і попросила паспорт. Розумію, що виглядаю набагато молодшою, але щоб аж так. Документ я залишила в іншій сумці. Перепитала, чи продавщиця справді запитує у кожного покупця. "Так", - каже. "А якби мені було 15, а я виглядала б на 50 - запитали б?" - підколюю. "Запитала б", - вона так впевненено. Запропонувала сказати їй серію та номер паспорта, а документ принести потім. "Ні, мені не охота 8 тисяч гривень платити", - скривилася.
Я пішла. Можна тепер ставити експерименти і ловити на слові))) Хоч маю я великі сумніви, що в якогось дебелого дядька вона допитуватиметься паспорт.
Уже четверо моїх знайомих засвідчили, що багаторазово купували там само цигарки, про паспорт ніколи не йшлося. Що ж, із продавщицею-брехухою ще належить розібратися.
Тим часом я запаковувала посилку без цигарок (бо вже просто не мала часу). Побачивши це, місцевий депутат запитав, чи написала я листа. Відповіла, що там і так все зрозуміло. "Давай, напиши, як ти його любиш! Поки є час! Кожне слово - на вагу золота!". Довелося справді написати від руки на аркуші вітання від земляків та допакувати до посилки.
А курити матимуть що. Інші волонтери багато передали. Зі спортом теж нормально. Добрі люди знайшли для комбата ту гирю на 32 кг. Головне, щоб усе добре було. Адже часткову мобілізацію вже схвалили.
homo_feriens: (coffe)
Так пригадується його сад біля будинку, де тепер знову достигають яблука і виноград. Часом навіщось дуже чітко уявляю його кімнату - порожню вночі. Ночами часто не спиться, починають складатися рядки поезії, та нерідко на двох рядках усе й закінчується. Йду на стадіон у вечірніх сутінках. Якби ми торік знали, що тренуючись, готуємося до війни:Read more... )
homo_feriens: (жовте)
Сьогодні з емоціями та суперечками створили центр координації допомоги землякам, які вже перебувають у гарячих точках або готуються туди поїхати. Роботу розподілили за напрямками. Сьогодні ж на зібрані й дозібрані кошти, а також завдяки принесеному небайдужими людьми - екіпірували нашого бійця, замовили бронежилет.
Зі своїми почуттями мені складно щось зробити. Хоч, здається, я майже ідеально приховую свій справжній емоційний стан. Цього тижня він поїде. І коли потім його побачу - не знаю. Спробую з*їздити до нього у частину, коли передаватимемо все зібране й закуплене. Read more... )
homo_feriens: (жовте)
Після кількох років митарств - перемога. За всім іншим призабула про цю справу. Спочатку це були судові тяганини та боротьба у багатьох різних інстанціях тоді ще депутата міської ради, а також - громадські суботники, збір підписів. Радикалізувалися настрої майже рівно рік тому - 25 травня. Тоді люди вийшли на захист земельної ділянки у парку, яку вже поспіхом встигли огородити парканом..... )
homo_feriens: (?)
П'ятничний вечір (втікши раніше з тренінгу для членів двк), провела в центрі Києва.Read more... )
homo_feriens: (hryb)
Лише на кілька годин відволіклася від жесті. З'їздила до Києва, до давньої знайомої. Разом з її доньками поїхали до ботанічного саду, милувалися цвітом магнолій.... )
homo_feriens: (радіація-знак)
Ввечері у місті була панахида за Небесною Сотнею. Виготовили нову галерею їхніх портретів - на них не чорні смуги у кутках, а синьо-жовті. Справді так краще: менш гнітюче, вони справді виглядають легкими й небесними. Ось розповідь про загиблу землячку http://pravo-znaty.org.ua/vona-dumala-shho-zhinku-ne-chipatimut-cholovik-antonini-dvoryanets-pro-yiyi-zagibel-vid-ruk-bkrkuta/
homo_feriens: (букет)
Трохи відпочивши і, що тут приховувати, поспавши... Цей тиждень вимотував багатьма подіями і переживаннями. До всього я взяла на себе організацію громадського відзначення ювілею - 200-річчя - Тараса Шевченка у місті. Не зважала на те, чи будуть якісь офіційні урочистості, чи ні (тим паче, що одержати якусь інформацію у міському відділі культури навіть журналістам було складно). Головне - не перетинатися з ними у часі. Read more... )
homo_feriens: (жовте)
Що за мода така - підходити ззаду й лоскотати? Особливо, коли в тебе зайняті руки. (Я саме допомогала роздавати газети й інформаційні листівки). Втім, до цієї звички - вже звикла, як і до всього його тепла. Це вражає: рівно рік тому - ледь вирізняла його з натовпу, сьогодні - він сам шукає, щоб обняти і запитати, як справи.... )
homo_feriens: (hryb)
Вийшли на вулицю у Броварах, нині - другий день. Допомагала збирати підписи під зверненням до місцевих лікарів (щодо не видавання поранених міліції без огляду і щоб попередньо повідомляли активістам про те, що такі люди звернулися по допомогу), підприємців (щодо страйку) та партії влади (хоч хто там слухатиме). Read more... )
homo_feriens: (радіація-знак)
Пригощала цукерками самооборонівців на барикадах.
Повернулася додому - дізналася не надто втішні новини. У чоловіка, якого побили 1 грудня http://vzahalinijak.livejournal.com/535294.html , різко погіршився стан здоров'я, йому потрібна допомога http://vgolos.com.ua/news/odyn_z_pobytyh_na_bankoviy_potrebuie_terminovoi_medychnoi_dopomogy_129706.html
homo_feriens: (coffe)
Кілька років тому у броварському парку з'явилася скульптура - сірий динозаврик. Як з'ясувалося, створив його місцевий пенсіонер Адам Косякевич на громадських засадах. Перехожі зупинялися біля динозавра, фотографували, діти любили вилазити йому на спину. Були й такі, кому витвір не сподобався. Якось скульптурі відбили голову. Дідусь був вражений. Власними силами відродив своє творіння, залишивши навіть табличку-послання невдячним нащадкам про те, що не для себе ж старався, для інших. Руйнували динозавра ще кілька разів, а "батько" щоразу відроджував цього великомученика. Read more... )
homo_feriens: (Default)
Розчищали доріжку до краєзнавчого музею. Завалило снігом. Потім я пішла гуляти. Намагалися вдвох рятувати собаку від холоду-голоду. Лазили по кучугурах у парку й фотографували. А далі я пішла додому. Недалеко від скверу побачила чубату синицю - жваву таку, не встигла зняти на мобільний.
...Історичні якісь дні. Чернігівцям теж ще раз дякую за тепло..... )
homo_feriens: (hryb)
Поки маю трохи вільного часу, напишу про вчорашній вечір пам'яті, намагаючись бути об'єктивною. На захід трохи запізнилася, але основне не пропустила.Якщо не втомитеся )

Profile

homo_feriens: (Default)
homo_feriens

July 2017

S M T W T F S
      1
23456 78
910 11 12131415
16171819202122
23242526272829
3031     

Syndicate

RSS Atom
Page generated 20/7/17 12:33

Expand Cut Tags

No cut tags