homo_feriens: (?)
Учора був останій день відпустки. Сьогодні - останній день липня.
Літо майже ніколи не виправдовувало якихось очікувань. Саме влітку плани найчастіше йдуть шкереберть. Саме серед літа відбувається найбільше всього незрозумілого. Тому засмучуватися чи ображатися - немає на що. Все закономірно. Є лише сподівання що-небудь владнати. Чи щоб хоч найближчим часом усе стало зрозуміліше. Буде серпень. І не лише він.
homo_feriens: (hryb)
Пішла у нібито-відпустку. Навіть телефон цілодобововолонтерський віддала-передоручила. Побачу, що з того вийде. Тайм-аути потрібні. Тільки б не завалити все. І щоб надійні люди тебе підміняли. Побачимо, отже... Втомилася відповідати, що ні на моря, ні в Карпати не їду. Я ж іще - у складі батальйону тероборони. Де тренування краще не пропускати.
homo_feriens: (coffe)
Так пригадується його сад біля будинку, де тепер знову достигають яблука і виноград. Часом навіщось дуже чітко уявляю його кімнату - порожню вночі. Ночами часто не спиться, починають складатися рядки поезії, та нерідко на двох рядках усе й закінчується. Йду на стадіон у вечірніх сутінках. Якби ми торік знали, що тренуючись, готуємося до війни:Read more... )
homo_feriens: (жовте)
Спробую взяти невеличку відпустку. Read more... )

Я тут

8/7/13 08:54
homo_feriens: (hryb)
Повернулася. З від'їзду, який став для мене доречним. Не знайшла достатньо тиші й самотності. Зате мені дали під розписку чудові старі книжки, які потім повинна повернути. Уперше бачила у дикій природі косулю - близько, кроків за 20. Покаталася верхи на коні (про що окрема розмова). Дуже багато думала. Відпустка триває. Відразу потрібно вливатися в активне життя. Йду на акцію під судом (усе те саме, усе над тими ж...). Триває боротьба по всіх фронтах (зокрема, і моя внутрішня: сама з собою). Не знаю, скільки там за вікном градусів, але день буде гарячий.

ВБ*

20/1/11 10:38
homo_feriens: (coffe)
Вижній Березів - це вид на гори з вікна. Це варення з чорниць і бринза, якою посипають банош. Це вечеря при свічках і домашнє, власноруч збите вершкове масло. Це коли крізь сон чуєш, як вночі на горищі білки сортують горіхи на своєму складі. Це джерело з солоною, майже як морська, водою, яка пахне {тухлими яйцями} і з якої потім вивариться сіль. Це розумний коник особливої гуцульської породи, на якому можна кататися без сідла, і тепле вечірнє молоко з-під корови. Це цибуля, яку ріжеш на приготування страви, майже нічого не бачачи від сліз. Це трошки снігу й багато глини. Це каміння з відбитками прадавніх рослин і гострі прозорі кристали. Це старовинні каплиці та хмари, які лягли відпочити на вершинах.* )
homo_feriens: (жовте)
До Вилкова поїхати - варто. Збиралася туди, мріяла про нього - рік.
Містечко позиціонує себе як "українська Венеція". Приймає туристів. У місці розташування населеного пункту Дунай розходиться на три рукави, утворюючи "вилку". Звідси й назва. Мешканців у Вилкові - близько 9 тисяч. Селище мультикультурне, зі складною історією. Розташоване у прикордонній зоні. Тому, їдучи туди, не забудьте з собою паспорти. Можна замовити екскурсію з Одеси. Можна дістатися і своїм ходом. З Кілїі ходить транспорт (це Кілійський район).
У центрі Вилкова - пам'ятник бородатому чоловіку з хрестом. Ні, не Володимиру-хрестителю. Старообрядцям. У Вилкові досі багато людей дотримуються старого релігійного обряду (хрестяться двома пальцями, більш суворі в одязі та побуті; приміром, чоловіки після одруження вже не голять бороду, як і жінки - не знімають хустку і т. д). Старообрядці зі звичайними православними жили там завжди у певному конфлікті. Та все ж уживалися. Якщо ж двоє людей з різних релігійних течій хочуть побратися, то мають пройти спеціальний обряд "переведення" з однієї течії в іншу. Взагалі ж у Вилкові є три церкви.
Намішано тут і культур. У певний період одна частина поселення належала Румунії, а інша - Туреччині.
У Вилкові є і своя говірка. З домішками слів із різних мов. Хоча найбільше, звісно, з української та російської.
Селише стоїть на воді. Вздовж вулиць - канали. Кожен мешканець має свій човен. Зі спеціальним номером - як автомобіль.Це основний вид транспорту. Біля будинків дуже мало землі. Там ростуть переважно якісь квіти та виноград.Ще дуже багато верб і калини.Проте у кожного вилківчанина є ще окремі ділянки, на острівцях. Саме до них вони й дістаються човнами.
Вулицями уздовж каналів ходити слизько. Навіть у найбільшу спеку дунайський мул - вологий. Тому скрізь поклалені довгі дошки - "кладки". Є навіть жарт, що у Вилкові п'яні хитаються специфічно, - щоб не впасти з цієї кладки.
Дахи переважно вкриті не шифером, а черепицею. Розповідали, що збереглося й багато справжньої французької черепиці: є будинки, де на кожній є напис "Марсель".
Якщо ви замовили екскурсію, то вас почастують юшкою з дунайської риби та місцевим домашнім вином. Вино також можна купити окремо. Як і мед, до речі.
Далі можна дістатися катером до біосферного заповідника Дунайські плавні. Подивитися на острови, де живуть пелікани та інші рідкісні птахи.Зупинитися біля умовної позначки 0 км (нульовий кілометр). І не захотіти більше нікуди повертатися з цих заповідних островів, де говорять лише дунайські хвилі.
Видно, кудись ми запливли - трохи за межу. Або мій мобільний так зреагував. Бо спочатку мій оператор привітав мене смс-кою у Румунії. А пізніше, дорогою назад, - із поверненням до України.
більше... )
homo_feriens: (жовте)
Ніколи б не подумала, що побуваю у Татарбунарах. Зупинялися там проїздом у придорожньому кафе. Навколо - поля, луки...Пасуться корови, кози та вівці. Цікаво, що кози та овечки начастіше не розділені, в одній отарі. Та ще й однакового кольору: майже всі - коричневі. На жаль,їх не сфотографувала.
У кафешці ж, де дорогою до Вилкова зупинилися перекусити - дуже смачна кава. І солоденькі речі до неї - теж. Ті, хто замовляв щось суттєвіше, наприклад, салатик, були вражені. До салату дали хліб. Причому, не маленьку кірочку, а два щедрі шматки свіжого білого хліба. Обслуговували дуже привітно. Жінка середнього віку та дві дівчинки-підлітки. Між собою говорили українською.Можливо, мати з доньками, сімейний бізнес;хоча хто його знає. Загалом сподобалося відчуття затишку.photos )
homo_feriens: (?)
Повернулася. Зовсім випала з усього. Щось прохолодно тут.Кажуть, тільки від сьогодні.Які новини? Що сталося за останній тиждень? Про що говорять, жартують, зітхають? Напишіть. Або хоч лінки киньте. Будь ласка.
homo_feriens: (hryb)
Повернулася з поїздки.
Окремо дякую Саші, за все, у чому допомогла мені.
Санкт-Петербург - гарне місто з абсолютно непередбачуваною погодою та своїм особливим мікрокліматом. Я потрапила на період білих ночей та випускних...

Вдалося зустрітися з лідером гурту "Сонце-Хмари". Здибанка з Андрієм відбулася на Васильєвському острові. Часу на розмову було не дуже багато, оскільки музикант мав ще кілька зустрічей. Я поставилася до цього з розумінням, і дякую, що Андрій поставився з розумінням до мене.
Андрій запитав, якою мовою будемо спілкуватися, я, посміхнувшись, відповіла - "по-нашому". Отже. Зараз щодо приїзду гурту в Київ є певні проблеми. Незабаром же має відбутися фестиваль "Країна мрій". Андрій розповів, що спілкувався щодо участі з Олегом (Скрипкою). Однак з*ясувалося, що формат не підходить: це - фолк-рок, а потрібен фолк. На превеликий жаль.
Пам*ятаю, що колись я писала Олегові щодо можливого майбутнього учасника фестивалю, кидала йому лінк... Можливо, після того й відбулася та розмова. Хоча є й багато інших фестивалів, тому не слід опускати руки.
____

Незаважаючи на прохолодну погоду, зустрічі були теплими.
:)
homo_feriens: (hryb)
Нещодавно у розмові одна людина сказала, що у західних ЗМІ сезон суцільних відпусток - це серпень. Ніколи не зважала на це. Цього року простежу.

До тих, хто теж працює у цій галузі: а коли у вас випадає "мертвий сезон", чи краще б сказати - "штиль" ?
homo_feriens: (c1)
...Навіть не помічаю, що я на відпочинку))З"явилося багато питань, вирішувати які не було часу...якісь проблеми...складання графіку...)) Треба і відпочити, і не відстати від життя, і вирішити усе, що накопичилося...
Тут же - і написання роботи. Я ж буду магістром...А коли це робити,як не у відпустці?))

Запланувала поїздку. Квиток ще досі не купила. Хі. Усе, як по маслу))

А ще піду на концерт Пола МакКартні. Це 100%.

Profile

homo_feriens: (Default)
homo_feriens

September 2017

S M T W T F S
     12
34 5 6789
10111213 141516
17181920212223
24252627282930

Syndicate

RSS Atom
Page generated 20/9/17 01:59

Expand Cut Tags

No cut tags