homo_feriens: (жовте)
Почав квітнути кактус. Цвітіння буває, як правило, раз на рік і не більше доби.

 photo CAM050111_zpseavyoaeo.jpg

http://s1337.photobucket.com/user/lisova/media/CAM050111_zpseavyoaeo.jpg.html?sort=3&o=0
homo_feriens: (жовте)
Місяці зо два тому була в мене розмова.... )
homo_feriens: (радіація-знак)
Ялинки-палички..."‎21 травня дівчата з аспірантури та магістратури запланували акцію-оглядини для міністра освіти Дмитра Табачника. Вони вимагають особисто їм сказати, що вони невродливі. Зазначимо, раніше Табачник заявив, що зазвичай в магістратурах та аспірантурах вчаться не особливо красиві дівчата. http://short.24tv.ua/mHQPauC ". Це ж треба хотіти так принижуватися:
комусь щось доводити...Ніколи не розуміла тих, хто постійно "наривається на компліменти", жодного дня не може прожити без того, щоб якась особа протилежної статі (байдуже, хто) не висловила їм своє захоплення, зазирає в очі, випрошуючи:"Скажи ж, я красіва?"...Розумію, що у деяких людей існує навіть компліментозалежність. Але щоб так повестися на провокацію... Театроцирк)))
homo_feriens: (букет)
1. На мене падають скрючені знаки запитання, обмотані стереотипами. Відбиваюся, як можу, відкидаю їх подалі. Та невдовзі - знову ломляться. Це в мене бувають труднощі спілкування з деякими людьми - чи у них зі мною? Як ще можна пояснювати, наприклад, те, що фото має не обов'язково бути відфотошоплене і прилизане майже до невпізнанності, не обов'язково зроблене у студії з кіло мейк-апу (який декому буває протипоказаний), "правильним" освітленням і "потрібним" застиглим виразом вилуплених очей? Що старша людина, то, звичайно, складніше її переконати. Але вікові категорії тут бувають різні...Люди собі навигадували "проблем". Ось невдовзі грядуть ще й два стереотипні свята, від яких не знаєш куди дітися. Про це - окремо. А поки що лікуватиму застуду гучною музикою.
2 )
homo_feriens: (радіація-знак)
І спустимося на землю. Намагаються щось шепотіти про "Євро-2012". Смішні чи наївні. Тут з елементарними речами ніхто не хоче нічого робити. Наприклад, біля метро "Лісова". Поряд проходить траса. Міжнародного значення. Курсують автобуси з Білорусі, Росії, ЄС. Часом ці автобуси з іноземцями зупиняються на узбіччі, там, де висаджують пасажирів. Смітники майже постійно переповнені. Але часом бувають і порожні, але зате все сміття розвіває вітер і несе далі - або на трасу, або до входу в метро. От що цікаво. Двірники там ходять, постійно щось прибирають. Із самого тротуару. А те, що впало на під бордюр, на трасу, ніхто чіпає. Воно лежить тижнями, постійно поновлюючись. Двірники не перевантажують себе вигрібанням бруду звідти. Хоча, може, мотивують тим, що траса - це вже не їхня парафія (?). Крім того, продавці квітів та іншого "усякого-різного" часто зливають брудну відстояну воду - туди ж, на трасу, під бордюр, на сміття. У калюжі все починає гнисти. Запах, особливо в таку гарячу погоду, як зараз, ще той. Поряд паркуються маршрутки, автобуси, таксі, просто легкові автомобілі...Люди перестрибують через "моря" і "гори". І жодної тобі санінспекції. (До речі, чи скаржився хоч хтось?)

лайт

21/7/10 09:10
homo_feriens: (жовте)
...Відтоді канони й стандарти змінилися. Більшість уже дуже далека від естетики тих часів - незрозуміло, "олдскульно". Не кажу вже про покоління хлопчиків, яким зараз до 18-ти. Там ідеали краси кардинально інші. І все ж.====>> )
homo_feriens: (букет)
Якої раси?
homo_feriens: (радіація-знак)
= писати чи не писати? писати =

Вагон ранкового метро монотонно похитував пасажирів. За кілька метрів у вагоні, тримаючись за поручень, стояла дівчина. Сірий верхній одяг з великими чорними ґудзиками додавав чогось благородного. Дбайливо укладене, та явно не свого кольору, волосся. Бездоганний макіяж. Рукавички (перчатки - краще?..) - тонкі, чорні, елегантні, по лікоть. Дивитися хотілося знову й знову. Відчуття, що це не дешева краса. Тут пішла на весь образ явно не одна тисяча гривень...Хотілося їхати і їхати разом. Поглядом пробігаюся вагоном. Ні на кому зупинитися. Більше красивих у людей у цьому вагоні немає.
Зупинка. Виходимо разом. У натовпі можу роздивитися зблизька. На вигляд їй не більше 20 років. Невисока. Як усе-таки елегантно. Виходить, що на ескалаторі їдемо поруч. Вона, мабуть, студентка. У Драгоманова чи у Шевченка. Ні, нею не можна не милуватися.
Повертає. Напевне, до Драгоманова... З неба летить дощ із мокрим снігом. Високі чорні чобітки. Відкриває чорну парасольку. Мушу обганяти. Бо поспішаю. А вона йде непоспіхом.
homo_feriens: (радіація-знак)
Комп'ютер... Переважна більшість жж-стрічки - про те, як простудилися і захворіли, також - нарікання на осінь, очікування кінця світу через потоп і усякі дописи "за жизнь".
Ранок.
Заїла горішками присмак від вранішнеього шампанського за закінчення сесії. Без горіхів немає втіхи.
Навалюються наступні справи. Планую вечір. Його проведу традиційно сама. Цього разу хочу піти за покупками. Потрібні книжки. Для спрваи і для душі. Треба одяг і взуття.
Дивно, що не хочеться до театру. Зовсім. А от на картини б подивилася. Зовсім відстала від життя - які там є зараз виставки. І ще - взяти б фотоапарат і самій щось потворити.
На електронну пошту приходять якісь незрозумілі розсилки від кого-попало. І спам.
Дискутую у жж-коментах про красу. Яка буває різною. Яскравою, кричущою і прихованою, яку важче помітити.
Ось так.

Profile

homo_feriens: (Default)
homo_feriens

September 2017

S M T W T F S
     12
34 5 6789
10111213 141516
17181920212223
24252627282930

Syndicate

RSS Atom
Page generated 20/9/17 02:01

Expand Cut Tags

No cut tags