homo_feriens: (жовте)
Тиждень тому була на концерті Вахтанга Кікабідзе в Києві. Знову переслуховую деякі пісні. Мало є людей з такою мудрістю та глибиною. Якось треба знайти змогу поїхати до Грузії. Але це все поки що у мріях. Зараз хочеться спокою. Та де ж його взяти.
homo_feriens: (coffe)
Згадався раптом цей же день, але два роки тому.
homo_feriens: (pic#7956795)
Намагаюся порадувати хлопців, як можу: тих, хто вже на передовій, хто збирається туди їхати, хто приїздить у відпустку чи на ротацію. На всіх мене не вистачить. Але ж є просто слова, просто дзвінки, малюнки від дітей, листи, щось можна надіслати, про щось розповісти. Тішаться. GPS-навігатору. І теплим двостороннім балаклавам. Я називаю їх "дві погоди". Знахідка. Сіра, а треба - вивернув - біла. І навпаки. Діти частіше тепер малюють снігурів. На Новий рік (уже завтра?!) чекаю на шквал дзвінків. Мабуть, буде більше, ніж на день волонтера. Не хизуюся, просто констатую. Так буде незалежно від мого бажання. Той, кого все ще кохаю, теж уже поїхав. Раніше хвилювали назви Карачун, Дебальцеве...Тепер - Чонгар. Він, звісно, хвилював і раніше. Якась енергія у назві. Разом із таємницею. І звук - чи то пострілу, чи шкрябання заліза, чи важкої техніки, що заводиться, виїжджає з гаража...А, якісь підсумки року треба підбити? Не знаю. Не буду. Працювати треба. І чекатиму звісточок із засніжених блокпостів. І сама писатиму. Перемоги і миру.
homo_feriens: (hryb)
До мене звернувся військовий. Він невдовзі мав виїжджати. Записала потреби. Запитала ім'я-прізвище. І лише коли він назвався, впізнала. Намагалися зустрічатися. Так, одна назва - кілька прогулянок по алеях і далі не пішло. Відтоді минуло 9 років. Він мене так і не впізнав, а я не спалилася. Тепер він на війні. Зі мною час від часу спілкується його дружина - просить що-небудь передати посилкою. Завжди дуже дякує, що комусь небайдуже, хтось намагається допомогти.
Одного разу до мене прийшла дружина добровольця, якого треба було допомогти спорядити на фронт. Коли дійшло до запису прізвища бійця, я перепитала ім'я - з'ясувалося, це мій однокласник. Йому теж передаємо посилки. Хто знав у шкільні роки, що так буде.
homo_feriens: (hryb)
Листопад. Вечір. Київ. На Майдані Незалежності з дві тисячі людей на невеликому "п'ятачку". Студенти, громадські активісти, журналісти. Нікого з лідерів партій. Якщо є хтось із депутатів, то одиниці. Невизначеність. Але розходитися ніхто не збирається. Час від часу сіється гидкий холодний дощ. Неподалік стели - флаєри, які закликають прийти на мітинг на підтримку асоціації. Кожен може долучитися - взяти пачку флаєрів і пороздавати сусідам або звичайним перехожим на вулиці. Зустрічаю депутата від свого округу Павла Різаненка та кількох броварчан. Трохи спілкуємося, намотуючи кілька кіл цим - поки що - мікромайданом. Беремо по пачці флаєрів та їдемо на станцію метро "Лісова". Там розділяємося, стаємо на різних виходах і роздаємо людям в руки. Цікаво, думалося тоді, що переважна більшість не зауважує, що одержує листівку з рук депутата. Хоч, здається, більшості байдуже: що вони одержують, від кого, що там написано..Поспішають додому: зігрітися, повечеряти, лягти спати. "Як же нас мало, - з'являється думка. - І що далі?.." Руки й ноги починають мерзнути. Що пізніший вечір, то більше людей на підпитку проходить повз. Дехто поривається взяти в мене відразу кількадесят флаєрів, щоб швидше роздалися. Думають, що це мені платять - ну, залежно від кількості розданих папірців. Із сумом констатую для себе, що ніхто не повірить мені, що я після робочого дня пізнього холодного вечора зі своєї ініціативи витрачаю час. Руки й ноги замерзають остаточно. Все, що мала, роздала. Хотілося вірити, що недарма. Із невизначеним настроєм їду додому. Незабаром - рік із того вечора.
homo_feriens: (hryb)
Важливі приємні несподіванки. Подарунки. Тим, хто оцінить, особливо тепер.
P.S. http://homo-feriens.dreamwidth.org/519373.html
homo_feriens: (coffe)
Так пригадується його сад біля будинку, де тепер знову достигають яблука і виноград. Часом навіщось дуже чітко уявляю його кімнату - порожню вночі. Ночами часто не спиться, починають складатися рядки поезії, та нерідко на двох рядках усе й закінчується. Йду на стадіон у вечірніх сутінках. Якби ми торік знали, що тренуючись, готуємося до війни:Read more... )
homo_feriens: (hryb)
Наші повернулися з зони АТО і вже написали репортаж http://pravo-znaty.org.ua/brovari-slov-yansk-pershiy-marsh-kidok-dorogoyu-dopomogi/ . Усім, хто надсилав кошти, продукти, передавав листи, вболівав - щира подяка від хлопців. А я - скучила-скучила за ним. Іноді так до болю хочеться набрати номер, аби почути голос, але не хочу відволікати чи зайвий раз "засвічувати".
З інших новин. У полон потрапив офіцер - Сергій Мордвинов, який був наставником у мого брата, коли той проходив строкову службу. Готував до стрибків із парашутом і давав допуск до стрибків. Також він був відповідальний за підготовку хлопців до військового параду на 9 травня (тоді марширували військові з усієї країни). Після того, як солдати успішно відбули парад і повернулися до своєї військової частини, офіцер подякував їм - і став перед ними на коліна. Ось такі спогади має мій брат про цю людину. Терористи нібито готові обміняти офіцера...
homo_feriens: (hryb)
Після тюрми Тимошенко поїхала спочатку на Грушевського. Дивилася я на це у трансляції, а думала - про інше. ... )
homo_feriens: (hryb)
За мною продовжують бігати хлопці зі своїми нав'язливими пропозиціями (звісно ж, що не заміж). Співбесіди щодо моєї подальшої долі досі не було. Вона щодня переноситься на наступний день, а тепер ніби на понеділок. Таке враження, що це приколювання, хоч - зайнятість, і все може бути. Написала "своєму". Він прочитав, але не відповів (знаю цю рису). Спала вночі за щільними шторами. За вікнами зазвичай було темно чи ледь світло, а тепер врубили ілюмінацію. Один із ліхтарів шкварить просто у моє вікно, а мені при світлі заснути нереально.
Згадую п'ятницю 13-те - остання була минулого року, рівно рік тому. Пам'ятаю той день. З ким зустрічалася, про що говорили, що я відчувала. Скільки всього змінилося за рік, наскільки все стало тепер інакше. П.С. О, ні, я помилилася. Рівно рік тому 13-те було у четвер! Але подивилися тоді у календарик і зауважили, що 13-те випаде на п'ятницю саме за рік.
homo_feriens: (hryb)
Скотство. От так і знала, що з нашими традиціями твориться щось нехороше, а в дітей забирають дитинство. Колись ми у дворі стрибали у скакалки, у класики, в "Равлика", доки ноги, зараза, німіли й голова смикалася. Батьки хрипли, бо не могли докричатися нас із балконів, а пообідати ми мали ще дві-три години тому...Тепер цього не пам'ятають (а батьки, матері й дєди - стрибали!). І ще з цієї теми: http://falkoner.livejournal.com/635589.html
homo_feriens: (coffe)
Згадувалося те, що було рівно рік тому. І просто - минула зима. Те, що робила, що писала, думала тоді. Читала "Homo feriens" Ірини Жиленко. Хтось цю книжку ще й перечитував. А я вдруге - не хочу і не можу. Бо при першому читанні відчуття були нові, свіжі, все йшло, як по нотах, ідеально гармонізувало з тим, що відчувала у реальному житті. Вдруге такого зв'язку не буде, бо нічого не повториться. Минула зима - особлива, хоч і суперсуперечлива, а ця - невідомо яка буде. А книжка - починається з опису казкової зими, згадки про творчість Гофмана. Доведеться тепер справді читати Гофмана.
homo_feriens: (жовте)
Донька Костя Єрофеєва - американка; виконує як свої пісні, так і батькові. Стиль зовсім різний. Та і пісні її - англійською. Я була присутня на вечорі його пам'яті (хоч не можу себе назвати суперприхильницею, просто більше з цікавості). Найбільше вразив саме виступ Стейсі (і заразив деякими піснями). Вона розповідала, що чи не на наступний день після батькової смерті мала складати іспит із філософії. Той іспит, звісно, не найкраще минув. Але, думаю, це ще один доказ того, що іспити як такі - минущі, а музика, яка створюється, - надовго...... )
homo_feriens: (coffe)
Ми працювали разом. Нетривалий час, кілька місяців. Один офіс, хоч і різні проекти. Але все у єдиній системі. Вона приходила по мовні консультації. Ще ми ходили разом на каву.
... )
homo_feriens: (j)
Є у мене старенька двоюрідна бабуся Марія. Пише мені звичайні, не електронні листи, надсилає листівочки.Багато у житті бачила й пережила.Дитинство та юність її минули на Київщині, потім жила на Волині, далі переїхала на Тернопільщину, де живе й досі.Я попросила її надсилати мені якісь цікаві спогади.Вона надіслала вже чимало. Побутові деталі на тлі історичних подій.Бувають просто унікальні речі.Ще й такий стиль написання...Тепер так уже ніхто не напише.
Подаю один із її листів, із певними скороченнями та зі збереженням стилістики.Про святкування приходу Нового, 1937 року...(До речі,за кілька днів цей спогад мають надрукувати в одному місцевому виданні).... )
homo_feriens: (hryb)
Згадувально-літня пора. Знайшла поезію, яка тепер асоціюється в мене з серпневою поїздкою до Криму. І, звісно, з людиною, з якою там чудили. Світанок.Ще прохолодний пісок. Пташки над хвилями. Записуємо відеопоезію (не ту).Перекрикування хвиль. Не знала, що таку річ доведеться горланити, як на істеричному мітингу. Потім запис відеозвернення - послання у майбутнє. Тепер знайшла настроєве - до того часу. Гарний ритм
* * *
Угледиш себе у воді - і запитуєш:
як ти
колись до світанку
дивився в розпечений змрок?

Затулиш долонею очі...... )
homo_feriens: (жовте)
Побуду сентиментальною. Відвідала концерт гурту "Тінь сонця" - "Танець серця".

Вперше дізналася про існування гурту у 2006 році, тоді ж уперше почула пісні у виконанні лідера команди - Сергія Василюка. Це було в камерній атмосфері. Під акустичну гітару. В університетській аудиторії. Слухало не більше десяти людей. Звісно, порівнювати те виконання і масштабний "повнозвуковий" концерт - річ невдячна. І там, і там - свої "родзинки". В акустиці я тоді почула три пісні. Які саме - хоч убий, не згадаю. Та після виконання сказала, що не знаю, чи то так навмисне підібрані композиції, але мені здалося, що кожна з них несе в собі певну стихію. Вітер, вогонь і воду. Я ще приплела колір гітари - морської хвилі чи якогось такого відтінку. Мовляв, цей колір теж "грає" зі стихією води, вчутою у пісні. Сергій Василюк дуже здивовано подивися на мене і подякував. Що наспрваді подумав - не знаю.
Відтоді ми не бачилися і не спілкувалися. Аж до цьогорічного "Сліва-фесту". Там я одержала новий диск "Тіні сонця" з автографом. І дуже добре. Оскільки була позбавлена метушні й штовханини, щоб "виловивти" співака та одержати автограф власне перед концертом гурту.
Дійство відбувалося у залі Могилянки. Початок затримувався більш як на півгодини, що потроху уривався терпець. Але загалом концерт мав чудову незрівнянну енергетику. Все було на якомусь піднесенні. Хоча і з болісниим елементом. Однак це вже те, про що "не треба говорити" (с).
Окрім самого гурту виступали ще й запрошені гості. Порадував сюприз - батл бандуристів. Та й просто участь Ярослава Джуся. Гра Ярослава асоціюєтся в мене також із щемливою поезією Тані-Марії Литвинюк http://www.youtube.com/watch?v=7TdjiLRHz7s . Потішив Сашко Лірник. Хоч казки я не дуже полюбляю.
"Тінь сонця" виконали й нову пісню - на вірші Сергія Пантюка. Як з'ясувалося, Пантюк також був пристуній у залі. Сидів недалеко від мене.
Під сценою творилося щось нереальне. Я мало не загубила куртку. "Посадила" акумулятор на фотоапараті. Повернулася на місце. Після концерту довго хотілося блукати, а не відразу повертатися додому.
візуальне )

Біло

25/1/11 17:53
homo_feriens: (Default)
Валить ватяний густий сніг. Новорічно-різдвяні свята здаються нереально далекими.
1 http://www.youtube.com/watch?v=l_LRpwWbeKg , 2 http://www.youtube.com/watch?v=kFYWCqp0IuI
homo_feriens: (радіація-знак)
Сьогодні вся френд-стрічка у ЦЬОМУ; і стрічки новин, як наші, так і зарубіжні.
Мені пригадується випадок, що був кілька років тому, але там фігурувала не Верховна, а Київрада. Перезентують перед будівлею кілька нових машин швидкої допомоги, зібралися журналісти, зупинилися подивитися перехожі. Чекають на офіційну частину. І тут, якась жінка проходячи повз, кидає: "Ой, це шо, депутати знову так побилися, шо стільки "швидких" пригнали?"

Profile

homo_feriens: (Default)
homo_feriens

July 2017

S M T W T F S
      1
23456 78
910 11 12131415
16171819202122
23242526272829
3031     

Syndicate

RSS Atom
Page generated 20/7/17 12:34

Expand Cut Tags

No cut tags