homo_feriens: (hryb)
Доки писала попередній допис, він зателефонував. З іншого номера. Хтозна, коли вдасться зустрітися. Так віриться, що все це зможеться пережити, що все розрулиться, що то просто дурний "збій у програмі". Крізь вікно тим часом просочується прохолодним вітерцем липнева ніч. Треба поспати. Відпочити. Далі буде.
homo_feriens: (жовте)
Продам. Мобільний LG Optimus L7 II P713 Black.
P.S. Ось такий http://comfy.ua/smartfon-lg-p713-optimus-l7-ii-black.html . Тепер уже, до речі, знятий із виробництва.
homo_feriens: (hryb)
Микола зателефонував. Завтра похорон їхнього комбата, "Баті". Там наче організовують транспорт, то він хоче поїхати, попрощатися. А ще Коля дав мій телефон волонтерам, які організовують акцію (вже другу) проти параду на Майдані. Я розповіла, що в п'ятницю вже була на такій акції - просто ще не встигла йому сказати. Мені зателефонують, детальніше скажуть, як там і що. Поранені у госпіталі самі хотіли організувати протест, а тоді дізналися, що вже є глобальніша ідея. Ті, хто можуть ходити, планують вийти на акцію. (Власне, я всіх, хто каже про підтримку параду, скеровую до госпіталя, - але ж не підуть). Микола тримається. Відвідувати його можна, - аби після тих візитів щось вирішувалося на краще.
homo_feriens: (жовте)
!Коля зателефонував мені! Очам не повірила, коли висвітився його номер, бо думала, що сьогодні - в день операції - його краще не турбувати. Виходячи з наркозу, він набрав мене. "Нібито все з голови дістали...". Не знаю, як цю радість описати. Говорив, що скоро вже бігатиме. "Навіть краще, ніж до цього!" - підбадьорювала я. Порадила ще поспати, відновити сили, бо ж і біль відчувається...Відповів, що зараз попросить укол і засне. (А от я - не знаю, як засну). Уже завершували розмову, як він зупинив:"Лід..", - було одне прохання до мене, якщо прийду. Несподівано і мило... Усе буде круто.
homo_feriens: (hryb)
Телефонувала герою, - але в нього зараз то томограма, то рентген ще буде. Коротше, домовилися зв'язатися пізніше. У мене ще й телефон розрядився, коли не треба. А сьогодні ще двоє людей обіцялися прийти, посилки привезти. Поки що нікого. P.S. Уже під'їхали.
homo_feriens: (coffe)
Трохи занедужала - якось це збіглося з новиною про Колю і розмовою з ним. Далі був складний день. Багато телефонних дзвінків, зустрічі людей з посилками. Підмінити мене не було кому. У другій половині дня мій фізичний біль десь розтанув, але прийшла страшна втома - з сонливістю. Та додому не можна було. Справи. Забрати з багетної майстерні оправлені в рамки картину аквареллю - яку колись малювала моя мама, а тепер вирішила облагородити цей витвір, - і мої вишиті маки на подарунок моїй двоюрідній тітці. Потім у мене мала бути ще зустріч в парку. Жінки мали передати мені патріотичні малюнки своїх дітей, а також аркуші з молитвами... Якби мені не допомогла Аліна, яка возила мене містом на своїй машині - не впоралася б. Ми разом ще сходили до ресторану, поговорили про життя. У цей час мені телефонував ще один чоловік, який готовий возити передачі у гарячі точки... ... )
homo_feriens: (hryb)
Наприймавши дзвінків, від яких дзвенить голова, і начитавшись новин, усе ж набираю його номер. . )
homo_feriens: (головою об стінку)
І ще трохи про весняні загострення. Забігаю після роботи на півгодинки додому, щоб потім бігти далі...І тут чую таку розповідь.//// )
homo_feriens: (?)
Сьогодні на честь вихідного мобільний подарував мені "здихання" свого акумулятора. Буває. Присвячу себе мистецтву і гулянню. Зараз щось приготую. А тоді...Хотіла б поїхати, як не дивно, в Мамаєву слободу. Для інтересу, бо досі там не була. Шукаю по квартирі якийсь зі старих мобільних - поки що переставити туди сім-картку.
homo_feriens: (hryb)
Хвала тим, хто придумав ставити на сигнал мобільного звуки з мультиків. Коли в одного рінгтоном поставлені звуки із загадковим відлунням із мультфільму про їжачка в тумані, а інший - сам по собі лякливий; і коли в того, першого, дзвонить телефон під час серйозної розмови в офісі чи цілковитої тиші...інший хоче прибити його за ці звуки. Кумедно виглядає. Такого переляканого стану - недоброзичливцям%) Ця анімація справді змушує замислитися, ненадовго зупинитися, впізнати у ній когось. Іноді дивишся на звичне - іншими очима. (У тумані видно персонажа з іншого твору - білого коня Шептала :)) )
homo_feriens: (Default)
Мені надходить нова хвиля скарг, що до мене не можна додзвонитися. Час від часу спрацьовує такий ґлюк, який "відповідає", що чи то номер неправильно набраний, чи його не існує взагалі. Підозрюю, що проблема в сім-картці, бо вона в мене вже не новенька. Звернутися з центр обслуговування абонентів, чи що...
Головне ж, що на вихідних і ще до цього не раз до мене додзвонювалися без проблем. В неділю навіть розбудили зранку. Помітила таку тенденцію: якщо людина телефонує мені з якоюсь своєю, корисливою метою, чи лише "по-діловому" - все без проблем, тільки людина хоче просто поспілкуватися - безкорисливо, щиро, бо просто скучила, бо просто саме я їй потрібна - починається така "пробуксовка". Дивовижно, чи не так?..
homo_feriens: (?)
Калєґа, попри неодноразові нагадування і загрозу звільнення, так і не купив мобільний телефон. Говорить із кимось по стаціонарному.Запитує номер мобільного, записує. Коли поговорив, я його демонстративно й питаю:
- А який у тебе номер мобілки?
Той не відповідає. Керівник відділу відповідає за нього:
- У рейку.
- У рейку? - перепитую.- А чому ж він тоді з собою скрізь рейку не носить - щоб можна було дзвонити!?
Інший співробітник, який увесь час слухав розмову, втрутився:
- Ніж постійно з собою рейку тягати, легше вже телефон купити!
- Це вже як для кого... - задумливо сказав керівник.

Profile

homo_feriens: (Default)
homo_feriens

September 2017

S M T W T F S
     12
34 5 6789
10111213 141516
17181920212223
24252627282930

Syndicate

RSS Atom
Page generated 20/9/17 14:50

Expand Cut Tags

No cut tags