І нічого більше додати...

Пам'ять не здатна втримати всі враження й повернути їх відчуття через багато років, а от речі....є таке в житті, що береш до рук шматок пластику зі шпилькою, на котрому фломастером накалякано ім'я, і згадуєш людину, що тобі це дала, то були гарні часи, їх не повернеш, не повернеш і тієї миті, і ридаєш собі над тим пластиком, а якби його не було - не було б над чим ридати ... від щасливого суму за тим...воно так багато коштує. А якшо у тебе таких подій/зустрічей було багацько, що робить з тими речами, всіх не носитимеш біля серця а згодом всі і не вміщаються в твої шухляди/комоди/квартиру :(((
http://vushenka.livejournal.com/38202.html