homo_feriens: (жовте)
Подивилася фільм "Червоний" у кінотеатрі "Жовтень".

До сеансу пройшлася вулицями. Київ ніколи не припиняє дивувати. Поділ огортає своєю атмосферою.

kyivstreetart 1
homo_feriens: (жовте)
Не хочу жалітися, але реально захлинаюся-зашиваюся, багато чого на мені, водночас багато народу у відпустках.
Просто замальовки. Люди особливо вражають - останні два дні. Пенсіонер Петро Степанович потелефонував на гарячу лінію, запропонував допомогу. Потім прийшов до нас у гості - в офіс. Передав - з великою гордістю - двомісний намет, бінокль та військову фляшку. Написав побажання нашим солдатам. Сказав, що й сам воював би, якби не вік.
Пенсіонерка Людмила Афанасіївна. По дикій спеці притягнула нам кравчучку з коробками продуктів тривалого зберігання та окремо торбочку з ліками. Ситуацію вона бере дуже близько до серця ("дитиною війну пережила, у війну і помирати"), прагне допомогти бійцям на передовій та хоче, аби більше уваги приділялося важкопораненим. Також розповіла і про своє людське горе. Вона тут сама. Син - у Росії, в Ямало-Ненецькому окрузі. Рветься приїхати сюди, але вона відмовляє, каже, щоб не здумав їхати - з російськими номерами, адже люди різні, все може статися, а в нього - сім'я. Людмила Афанасіївна відчуває, що війна надовго, може бути, що вже й не побачить сина. Кляла Януковича й Путіна. Обіцяла допомагати ще.

Ввечері повернулися волонтери. Нормально з'їздили. Дивлюся фото. І Миколині. Чи мені здається, чи він справді так змінився. Знала, що після війни буде інша людина... Схуд - і став якийсь дитинний, хоч не так давно здавався - навпаки - змужнілим, і якось так ніби хочеться його пожаліти, ніби щось глибоко всередині нього просить-кричить про підтримку. Що ж, розчулилася - і знову впрягатися. Завтра знову мені телефонуватимуть родичі, друзі, волонтери...Усім треба мати що відповісти.
Про всі деталі можна читати тут: https://www.facebook.com/koordcentr.brovary
homo_feriens: (радіація-знак)
Про провокаторів заявляє головна провокаторка. Хай мені ще хтось скаже, що там провокатори...... )
homo_feriens: (жовте)
Розформований "Беркут" виринає час від часу на південному сході. На Майдані в Києві порівняно тихо, але ця тиша оманлива. Read more... )
homo_feriens: (hryb)
Після тюрми Тимошенко поїхала спочатку на Грушевського. Дивилася я на це у трансляції, а думала - про інше. ... )
homo_feriens: (букет)
наші храми й бібліотеки (с)

Майже-вільні вихідні вирішила присвятити не лише домашнім справам. Останнім часом дізналася про кілька ініціатив допомоги (бібліотекам; навчальним, виховним і не лише - закладам), тож - поділюся. Єдине, що локалізація усього - Київ.... )
homo_feriens: (coffe)
Моя 89-річна двоюрідна бабуся іноді складає вірші. Усе - на актуальні теми. Пише у листах.
* * *
У молодості помилка у всіх одна
сила є розуму нема... )
homo_feriens: (hryb)
2 лютого 2012 року близько 20:30 невідомі жорстоко побили опозиційного депутата Броварської міської ради, голову громадської організації «Прозоре суспільство» ПАВЛА РІЗАНЕНКА (www.rizanenko.org) та його водія: http://rizanenko.org/u-brovarah-pobyto-opozytsijnoho-deputata.html

P.S. http://aleechka.livejournal.com/80349.html
homo_feriens: (coffe)
В одну з безсонних ночей складала план - як об'їхати всю Україну. Для економії часу взяла тільки великі міста-облцентри. Марштурт складала гіпотетично та інтуїтивно. А хтось уже спробував здійнити таке? Може, десь є оптимальніше сполучення? У мене вийшло: Київ - Чернігів - Суми - Полтава - Харків - Луганськ - Донецьк - Дніпропетровськ - Запоріжжя - Херсон - Сімферополь - Одеса - Миколаїв - Кіровоград - Черкаси - Вінниця - Хмельницький - Чернівці - Івано-Франківськ - Ужгород - Львів - Тернопіль - Луцьк - Рівне - Житомир - Київ.
homo_feriens: (j)
Якщо колись і доводиться подивитися телевізор - натрапляю на репортажі, на яких довго зависаю. Кілька днів тому побачила передачу про гіперактивних дітей. Гіперактивність - це насамперед діагноз. Виявляється у дитинстві й сама по собі не минає. Якщо цьому не приділяти уваги, кажуть фахівці, то у дорослому віці проблеми будуть ще більші. Ознаки: дитина не може довго всидіти на місці, сконцентрувати на одній справі, їй усе надто швидко набридає, з одного "перестрибує" на інше, починає багато справ, але жодної не може довести до завершення. До речі, в Україні таких дітей у півтора рази більше, ніж загалом по Європі. Плюс у нас на це, чомусь, менше зважають. Звісно, можна спочатку радуватися енергійності дитини, але потім...
А от чому в нас так - ніхто точно не знає. Версій - близько десятка. Від екології до нібито вмісту у шампунях якихось металів...
Знаю чимало таких людей - уже дорослих. Дуже часто вони сварять інших за пасивність, млявість, хоча від самих толку небагато. Знаю, звісно, й інший тип - рідкісний. Це люди, які теж беруться за кілька справ. Однак усі доводять до кінця, і не просто - а завжди з успіхом. Вони часом стають об*єктами своєрідного поклоніння :)
Ще мені здається, що ця гіперактивність буває ой яка заразна - вже у дорослих. Спілкуючись з людьми, які жодної хвилини не сидять на місці, інші потрапляють під вплив і вже вважають таке життя нормою і для себе. Нервове гарчання у кілька мобільних телефонів, 25 різних проектів, 421 зустріч, випадково призначена на ту саму годину, кілька коханців/коханок, з якими постійно теж якісь проблеми...Зрозуміло, "заражаються" не всі)) Але постраждати може - багато%)
homo_feriens: (радіація-знак)
Для тих, хто думає подорожувати і відпочивати в Україні. Знову антирейтинг міст. Колись таке вже проводили http://www.focus.ua/society/123616
homo_feriens: (?)
Не знаю, наскільки "байка" повчальна, але посміятися із цього довелося...
Життєва історія.
Українка, точніше - харків'янка, дала оголошення в Інтернеті : те, се, хочу познайомитисяз іноземцем, вийти заміж...
На неї "клюнув" француз - Фредерік. Приїхав до неї у Харків. Напевне, сподівався на справжню любов.
Але тут усі французькі грошики чарівним чином були витрачені, а сам "наречений" залишився на вулиці. Без копійки. Слава Богу, що з документами. А далі...Ця історія обросла різними версіями і припущеннями. Та приблизно було так... У Харкові громадянин Франції знайшов "своїх" - якийсь Французький центр, де йому виділили трохи грошей. Якраз стільки, щоб доїхати до славного Києва.
У Києві, кажуть, він блудив біля вокзалу днів 5. (По-українськи ж - нє бєльмєса...) Тоді прибився до церкви. Історія стала відома журналістам. Його "трагедія" стала гуляти Інтернетом, а також передаватися, мов фольклор, із вуст в уста...
Вирішили ми привести його до редакції, самі про усе розпитати,сфотографувати. У колеги, який знав цю історію,трохи - самого цього француза і на базовому рівні - французьку, почав із ним телефонні переговори. Але Фредерік був уже не такий наївний, розмовляв - недовірливо, видно, боявся, що його знову "кинуть"...Але зрештою він був затягнутий до нашого "бандитського лігвища"...

А зараз, у ці хвилини, Фредерік чекає на мікроавтобус, який, нарешті, повезе його до рідної Франції...
homo_feriens: (hryb)
Протистояння в Україні знову досягло апогею і вихлюпнулося на вулиці Києва. Сутички були в тому числі і на Майдані.Київська міліція не розбороняла конфліктувальників.До серйозних бійок не дійшло.Все обійшлося несильними стусанами та штовханиною.Сили були приблизно рівними.З кожного боку в цьому бало участь по одному учаснику.Але...Все по порядку.
До мене з Росії на кілька днів приїхала ЖЖ-знайома,з якою ми вперше і побачилися в реалі.Я показала їй Київ та Бровари.СуперСаня усе фотографувала. Усьому дивувалася.А познайомилися ми ось як.Я дізналася про гурт "Сонце-Хмари"
у Санкт-Петербурзі,лідером якого є українець - родом із Тернопільської обл.І співають вони по-українськи.Хоча всі інші там-не українці.А моя знайома якраз і кайфує від цього гурту...І ось вона вперше у Києві.До цього їздила лише в Одесу.Мені довелося багато посміятися із тих наївних уявлень,які росіяни про нас мають.Вона здивувалася,що в Києві так мало розмовляють українською і так мало українських газет.Ще вона вважала,що тут москалів вбивають. Я не захотіла її розчаровувати хоча б у цьому і відповіла,що справді,за одного вбитого москаля дають премію-1000грн.А за кожного наступного-ще більше.Вбиваєш і закопуєш.Тут гостя поцікавилась,а як же тоді дізнаються, що вбив справді москаля.Відповіла,що їхні трупи починають завонюватися і запах такий,що вже ні з чим не переплутаєш.А в мене рука вже набита...Наступного дня гуляли Подолом,Андр.узвозом.Російська гостя почала квилити,що вже не може йти.А я її тягала і тягала.Тоді вона зробила висновок:у вас вбити москаля - це нічого особливого,а от повільно замучити його до смерті -то справді подвиг.Я сказала,що так і є... далі-більше )

Profile

homo_feriens: (Default)
homo_feriens

October 2017

S M T W T F S
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    

Syndicate

RSS Atom
Page generated 17/10/17 20:33

Expand Cut Tags

No cut tags