homo_feriens: (герой-рятівник)
Що я вам можу сказати? Вік живи - вік учися, дізнавайся щось про людей, які нібито-дорослі, нібито-солідні (вважають себе такими). Виходить, що людина, будучи безпосереднім керівником, може місяцями (!) щось собі надумувати, дутися, по-своєму трактувати чийсь (самим же й вигаданий) настрій...Якісь здогадки-надумування переводити на роботу чи на особистості...Але - напряму нічого не казати. ... )
homo_feriens: (герой-рятівник)
Було це нещодавно у столиці. Чоловік, добряче за 80, живе не з родичами, ветеран, інвалід, реабілітований дисидент, трохи занедужав. Зібрався і поїхав до поліклініки. Спочатку до одного лікаря, той послав його до другого...Коротше, виписали якісь ліки і сказали, що винна спека. Йдучи з поліклініки, старенький став почуватися гірше. Схопився за якийсь паркан. Далі втратив свідомість і впав. прозріти )
homo_feriens: (маска_)
Стала режисером, точніше - ще й автором задуму мексиканського телесеріалу. Головна героїня - придумала - молода дівчина. Ось так іду по напівтемній вечірній вулиці у світлі ліхтарів та розкручую сюжет. Героїні треба якось влаштовувати життя. Вона буде працювати?..Згадую, що у Мексиці небагатим людям, та ще й дівчатам вивчитися дуже-дуже складно. І з роботою теж не густо. Але їй потрібно заробити грошей, за щось жити. Якщо не здобула освіту - тут проблеми. Тоді їй треба вийти заміж. Отже, молода мексиканська дівчина просто зараз і піде на пошуки своєї долі.
Тепер я вже бачу, як усе виглядатиме збоку. Вечір. Вона сидить у напівтемній кімнаті. Встає і виходить надвір. Спостерігаю за грою. Недалеко від будинку на лавочці сидить якийсь мужик.Років так 50. Симпатичний. Самотній. Знайомляться. І от уже якось цього ж вечора - у неї вдома. Мексиканська героїня його розуміє, співчуває. Тут одна проблема. Видно, що у чувака серйозне психічне відхилення. Не знаю, чи існує насправді таке в природі, але принаймні у цього героя - так. Кожне речення, яке він говорить, повторює двічі. Абсолютно не важливо, складне це речення чи з одного слова...Тільки моя мексиканка не зважає на це. Дуже делікатна, щоб посміятися. Сприймає. Прощає. Молода, наївна, довірлива. Бачу сцени свого фільму вже на екрані. Внизу екрану - субтитри: пишеться все, що говорять герої. І те, що говорить він - теж дублюється двічі. Але все знову не на екрані, а безпосередньо поряд. Мені стає якось тривожно. Відчуваю, що вона вляпалася і сама не усвідомлює. А він говорить (двічі, двічі) якісь речі.Все більш стрьомно стає. У напівтемряві кімнати він...світиться. Якимось моторошним синім світлом, яке йде від його тіла. Тут він говорить якусь зовсім дику фразу, яку я не запам*ятала, але таку беззмістовну, що саме по ній розумію, наскільки чувак неасправді неадекватний. Від фрази, від темряви, від синього сяйва робиться уже істерично страшно.

----

Ніч. Навколо ніякого світла. Ніякого хворого на голову чувака. Ура.
Тільки серце щось...
:)
homo_feriens: (радіація-знак)
Помер Юрко Покальчук...
Кілька разів бачилися з ним у редакції. Просто віталася. Але так і не випало нагоди поспілкуватися особисто. Тепер уже й не буде.
Царство небесне.

Profile

homo_feriens: (Default)
homo_feriens

October 2017

S M T W T F S
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    

Syndicate

RSS Atom
Page generated 23/10/17 06:11

Expand Cut Tags

No cut tags