homo_feriens (![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
homo_feriens) wrote2012-06-24 06:17 pm
homo_feriens) wrote2012-06-24 06:17 pm
відбулося
Відбулося все казково. (До речі, мені надходило запитання - "А що це таке дівич-вечір?"). Зібралися. Говорили.
Розповідали, хто які весільні традиції народів світу знає і хто на яких весіллях був. Заміжні - розповідали про свої.
Не оминули тему свекрух чи майбутніх свекрух. Добре, коли вони живуть неблизко. Але й нечасті зустрічі треба іноді вміти витримати. Наприклад, коли свекруха має претензії до світогляду чи способу життя невістки, або постійно критикує її фігуру. І просто намагається "консультувати" з будь-яких дрібниць. Звісно, були приклади, коли зі свекрухами вдавалося налагодити дружні відносини, чи коли свекруха сама від початку обирає політику невтручання. Та це вдалі винятки, які тільки підтверджують правила. Загалом же було весело. Усі пропонували варіанти: як обходити ті чи ті конфлікти і як віджартовуватися у певних ситуаціях. Вірили, що зрештою все буде ок.
Звісно, усі прийшли з подарунками і побажаннями. Ще раз висловити усі найкращі побажання можна було, написавши їх на стрічках. Потім ми пішли на природу. Там і заплели ці побажання у коси майбутній нареченій. Заплітаючи, співали, що аж її пробило на сльози. Потім трохи бісилися. Знову повернулися додому. Вже зсутеніло. Одна з подруг провела чайну церемонію при світлі свічок. далі був сюрприз і від самої винуватиці дійства. Ми мали написати побажання щодо особистого життя - самі собі. І зберігати їх у себе, аж поки вони не здійсняться.
Розходилися-роз'їжджалися пізно. Зі сподіванням, що заміжжя не стане перешкодою для подальших душевних зустрічей.
Розповідали, хто які весільні традиції народів світу знає і хто на яких весіллях був. Заміжні - розповідали про свої.
Не оминули тему свекрух чи майбутніх свекрух. Добре, коли вони живуть неблизко. Але й нечасті зустрічі треба іноді вміти витримати. Наприклад, коли свекруха має претензії до світогляду чи способу життя невістки, або постійно критикує її фігуру. І просто намагається "консультувати" з будь-яких дрібниць. Звісно, були приклади, коли зі свекрухами вдавалося налагодити дружні відносини, чи коли свекруха сама від початку обирає політику невтручання. Та це вдалі винятки, які тільки підтверджують правила. Загалом же було весело. Усі пропонували варіанти: як обходити ті чи ті конфлікти і як віджартовуватися у певних ситуаціях. Вірили, що зрештою все буде ок.
Звісно, усі прийшли з подарунками і побажаннями. Ще раз висловити усі найкращі побажання можна було, написавши їх на стрічках. Потім ми пішли на природу. Там і заплели ці побажання у коси майбутній нареченій. Заплітаючи, співали, що аж її пробило на сльози. Потім трохи бісилися. Знову повернулися додому. Вже зсутеніло. Одна з подруг провела чайну церемонію при світлі свічок. далі був сюрприз і від самої винуватиці дійства. Ми мали написати побажання щодо особистого життя - самі собі. І зберігати їх у себе, аж поки вони не здійсняться.
Розходилися-роз'їжджалися пізно. Зі сподіванням, що заміжжя не стане перешкодою для подальших душевних зустрічей.