homo_feriens | Весняний день у мозаїці

Що ж, до Холодного Яру я так і не поїхала. Не знайшлося тих, з ким можна було б подорожувати...
...У день масового прибирання подивилася у вікно - у свій двір. Прибирати особливо не було чого - двірники завчасно постаралися. І я, ось така ледача, вирішила взятися за щось інше...
...Разом з мамою вирішили поїхати до столичного ботанічного саду на Печерську. Давно ми вдвох із нею нікуди не вибиралися...
...Дорогою побачили моторошну аварію. Людину, яка їхала на мотоциклі чи скутері, збила вантажівка. Тобто - вже наслідки: тіло, накрите пакетом (здається, жінка ?), на узбіччі - кілька молодих людей із мотоциклами. Схоже, компанія їхала відпочити на природу. У такі яскраві дні смерть бачиться значно гостріше...
...У ботанічному саду - цвітіння життя. Скоро цвістимуть каштани, бузок, тюльпанові дерева. Багато-багато фіалок і пролісків. Співають солов'ї. З території саду прогуляли до Видубецького монастиря. При вході в монастир на дереві розкричалася сорока. Я її сфотографувала. На території монастиря теж погуляли, підійшли до могил видатних людей, які там поховані...
...Додому повернулися стомлені, але з відчуттям "нарешті - весна"...
...Тут мене потягнуло покулінарити. Я не прихильниця багатогодинних стоянь на кухні - не вважаю, що на це варто витрачати стільки коштовного часу життя. Іноді ж на мене "находить". Спочатку хотіла приготувати торт "Смарагдова черепаха", думала, що він дуже легкий, але, прочитавши рецепт, збагнула, що з чимось іншим його переплутала. Пекти багато коржів не мала бажання (принаймні, сьогодні). Натомість зробила десерт із готових коржів із вафель, зліпивши їх згущеним молоком, часточками ківі та карпатською маслянкою. Поставила у холодильник. Ще будемо куштувати.
Сьогодні ж прочитала у газетному заголовку хорошу фразу:"Хто не може умом, бере борщом".