Дитя Чорнобиля

Весна, хоч і прохолодна, приходить. Люди телефонують зі своїми проблемами чи проблемами своїх рідних або знайомих. Світ ломиться до тебе, йому не цікавий твій поламаний імунітет і головний біль, він просить допомоги, розмови, поради, підтримки, клопотання, грошей...( ... )

Ще трохи про своє, місцеве - і про немісцеве теж. У наш госпіталь СБУ вже тиждень як привезли поранених із Майдану. Загалом гарне розташування закладу - тихі вулички, парк і озеро, трохи далі починається ліс, природа оживає. ( ... )

хоча б так

Київ. Співоче поле

"Блєск і ніщєта" суботників :
http://aleechka.livejournal.com/71120.html

За весною не плАчу. Березні останніми роками не пригрівають. Тому березень, хоча й частково, ще можна відносити до зими. Справжній же рух багато в чому починається саме у квітні. Нічо', вже недовго.

Народу не терпиться провести зиму. Одні печуть млинці, інші святкують Валентина, треті - випікають млинці у формі сердечок, міксуючи традиції. Хтось відсторонюється від усього,бо йому ігрища на Масляну здаються диким пережитком минулого, а сердечка асоціюються або з всюдисущою політикою, або з гламурною мішурою, та аж ніяк - із чистим коханням. Проте, за відчуттям, більшості з них давно вже мріється, щоб розмерзлося і потепліло. Недарма з таким кайфом знищують опудало зими.Найкраще відчуття літа описані у над-емоційному вірші одного з моїх найулюбленіших поетів (якого часто цитую):
( Так дихають ліси, і майже нелеґально в них дихає луна... )