Дитя Чорнобиля

Долучилася до поетичного флешмобу http://germes21.dreamwidth.org/335969.html#comments
Мені випав Павло Тичина. Хотілося взяти щось не затерте, не загальновідоме... Бо як буває - всі знають 2-3 вірші поета, а інші скарби - для обраних, так і залишаються у багатотомниках на полицях.
Сумного і трагічного не хотілося обирати. Тому...

Десь на дні мого серця
Заплела дивну казку любов.
Я ішов від озерця.
Ти сказала мені: "Будь здоров!
Будь здоров, ти мій любий юначе!.."
Ах, а серце і досі ще плаче.
Я ішов від озерця...
Десь на дні мого серця
Заплела дивну казку любов.

Говори, говори, моя мила:
Твоя мова - співучий струмок.
Ніч зірки посвітили.
Шепчуть вітру квітки: гей, в танок!
Повінчайся з туманами ночі.
Тихо так опівночі.
Ніч зірки посвітила.
Говори, говори, моя мила:
твоя мова - співучий струмок.

1914

Павло Тичина

P.S. Якщо хтось хоче долучитися до флешмобу - пишіть у мене в коментарях.

Готуємося щедрувати 13-го. Гроші - на добру справу.
Учора ввечері повернулася додому після репетиції, написалося:
* * *
Ангела-щедрувальника
Не пустили до жодної оселі
Назвавши шахраєм

Казав
Зароблене
Віддасть на військо

Напередодні
Радо скидалися
На косметику
Розцяцькованій пані
Яка медово співала
Про любов до ближнього

Засмучений
Примостився
На самотній лаві
На пізньовечірній алеї
Небеса повільно
Кришилися
Сніжинками
Лягали
Поруч
До ранку складаючись
У маскхалати
Далекоміри
Тепловізори

Часу немає. До знесилення. До крові з носу. Знову снився він. Ніби ми у якомусь незнайомому місті. Багато людей. Десь треба ночувати. У якійсь великій кімнаті стільки народу...А тоді ніби ми заходимо у невеликий готельний номер. І вирішуємо, що наступного разу будемо завчасно замовляли собі двомісний номер. Якого разу?Коли? Що?..
...Його будинок - це затишок. Старі вікна. Старі яблуні в дворі. Виноград, що заплітає двір.
Прочитала співзвучний вірш. Запав у душу.

ДИКИЙ ВИНОГРАД

Під медальйоном хвіртка:
цементна стріла
й цегла червона,
а виноград обійняв
чверть будинка.
Він уже геть блідий,
не червоніє –
біліє
і темно-сині
очі
хоче
змружити
остаточно.
Я всмоктую м’якоту,
я кусаю,
мене навзаєм
кусає
терпкий теплий смак.
Кажу йому:
«Не поспішай»,
і він
не поспішає,
я ще раз кажу йому:
«Не поспішай»,
і він
не поспішає.

Олег Коцарев

* * *
Замість жита
Посходили промені
Боляче
Що стільки маків
Між ними крапнуло.

22-23.06.2014 ( Read more... )

Здоров'я трохи підбарохлює. Життя насичене. Повернулася з грандіозного прибирання у лісі. Далі - "випуск новин". ( .... )

...А новорічна ніч, усім на подив,
переламалась легко, мов калач,
і Чорний Кінь із радіо виходив
маєстатично, ніби ранній Драч,
і «сію-вію» голосно виводив
удосвіта найперший посівач...

Ігор Римарук

Ця поезія легко запам'ятовується. Та сьогодні спробувала її вперше проаналізувати-усвідомити. Після новорічної ночі зранку прийшли засівати. Засівають за традицією - на Василя, на Старий Новий рік. Тобто нічогенька легка ніч: почалася 31-го грудня, а зранку 14-го січня - будять засівальники. Або ж це про ніч саме на Старий Новий рік?.. Автор так задумав, щоб ми - думали; у нього немає нічого випадкового.

У травні роковини по Турбіній. Цей фільм був окремим шматками в мережі, а тут із початку до кінця
http://kinofilms.tv/film/eto-bylo-u-morya/227/

Читаю і перечитую Володимира Свідзінського. Талант, освіченість, складна доля і жахлива смерть. Його вірші асоціюються з сонячним промінням, кришталево-прозорим повітрям і чистою джерельною водою. .( ... )