![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Листопад. Вечір...
1/11/14 14:17Листопад. Вечір. Київ. На Майдані Незалежності з дві тисячі людей на невеликому "п'ятачку". Студенти, громадські активісти, журналісти. Нікого з лідерів партій. Якщо є хтось із депутатів, то одиниці. Невизначеність. Але розходитися ніхто не збирається. Час від часу сіється гидкий холодний дощ. Неподалік стели - флаєри, які закликають прийти на мітинг на підтримку асоціації. Кожен може долучитися - взяти пачку флаєрів і пороздавати сусідам або звичайним перехожим на вулиці. Зустрічаю депутата від свого округу Павла Різаненка та кількох броварчан. Трохи спілкуємося, намотуючи кілька кіл цим - поки що - мікромайданом. Беремо по пачці флаєрів та їдемо на станцію метро "Лісова". Там розділяємося, стаємо на різних виходах і роздаємо людям в руки. Цікаво, думалося тоді, що переважна більшість не зауважує, що одержує листівку з рук депутата. Хоч, здається, більшості байдуже: що вони одержують, від кого, що там написано..Поспішають додому: зігрітися, повечеряти, лягти спати. "Як же нас мало, - з'являється думка. - І що далі?.." Руки й ноги починають мерзнути. Що пізніший вечір, то більше людей на підпитку проходить повз. Дехто поривається взяти в мене відразу кількадесят флаєрів, щоб швидше роздалися. Думають, що це мені платять - ну, залежно від кількості розданих папірців. Із сумом констатую для себе, що ніхто не повірить мені, що я після робочого дня пізнього холодного вечора зі своєї ініціативи витрачаю час. Руки й ноги замерзають остаточно. Все, що мала, роздала. Хотілося вірити, що недарма. Із невизначеним настроєм їду додому. Незабаром - рік із того вечора.
Благодійний ярмарок-пікнік
11/10/14 22:01Про благодійний ярмарок у Броварах. Ідею запозичили з Києва, де такий ярмарок-пікнік провели на Пейзажній алеї. Подумали: а чому б нам не спробувати? Було багато вагань, побоювань, але - готувалися. Стислі терміни. На підготовку не мали навіть тижня. Не дуже вірили в успіх, але інших шляхів поповнення майже порожньої скарбнички допомоги військовим - не бачили. Телефонували, писали в інтернеті, роздавали листівки. Запрошували підприємців, рестораторів, кухарів, звичайних любителів готувати смакоту або власноруч створювати сувеніри. Паралельно готували машину на Схід... Запрошувала хлопців, які перебувають тут...
Ярмарок перевершив очікування. Розпродали майже всі сувеніри та смакоту. Допомагати в організації ярмарку та спілкуватися з громадянами прийшли Микола Смірнов, Євген Махревич (11 батальйон), Володимир Кузнецов (25 батальйон). Не віриться, що дехто з них за кілька днів може знову від`їхати...
Був кумедний випадок. Повз нас проходила сім`я. Батько, який ніс велосипед своєї дитини, сама дитина, і мама. Батько сказав нам, що тут біля ярмарку вештається гнида з колорадською стрічкою. Ми, не вірячи своїм очам, роззирнулися. Справді, неподалік сиділи дві особи бомжуватого вигляду, в однієї з цих осіб була пов`язана на грудях георгіївська стрічка. Коля і Женя пішли до цих "тіл". Женя різким рухом зірвав із "тіла" стрічку, щось різко сказав і кинув стрічку у смітник. Цікаво, що ті особи не опиралися і не обурювалися. Ми дивувалися потім, що такі камікадзе є у нашому місті.
Загалом день був позитивний, золотоосінній - з погодою надзвичайно пощастило!
Ярмарок завершився. Ми зсунули столи та просто на площі почали рахували гроші з усіх скиньок. Люди з подивом дивилися на нас. Вторгували - ніхто не чекав - 26,5 тисяч гривень! Це перемога. Скільки всього тепер купимо для хлопців!
По офіційній частині - найвеселіше. На зсунутих столах, просто на центральному майдані - майдані Свободи - ми розпочали пікнік, запросивши всіх, хто міг та хотів залишитися. За знайомство і співпрацю. Тепер перехожі дивилися на нас з іще більшим подивом. Такого не було ще ніколи в історії міста. Усе буває вперше. Як я зауважила - влаштували Майдан у найкращому розумінні цього слова. Весело й душевно. Втома і задоволення.
Ярмарок приїжджав знімати телеканал БТБ. Брали коментар в мене, а потім я спрямувала журналістку до Миколи. Загалом хороший репортаж удався. Відео буде пізніше.
Ярмарок перевершив очікування. Розпродали майже всі сувеніри та смакоту. Допомагати в організації ярмарку та спілкуватися з громадянами прийшли Микола Смірнов, Євген Махревич (11 батальйон), Володимир Кузнецов (25 батальйон). Не віриться, що дехто з них за кілька днів може знову від`їхати...
Був кумедний випадок. Повз нас проходила сім`я. Батько, який ніс велосипед своєї дитини, сама дитина, і мама. Батько сказав нам, що тут біля ярмарку вештається гнида з колорадською стрічкою. Ми, не вірячи своїм очам, роззирнулися. Справді, неподалік сиділи дві особи бомжуватого вигляду, в однієї з цих осіб була пов`язана на грудях георгіївська стрічка. Коля і Женя пішли до цих "тіл". Женя різким рухом зірвав із "тіла" стрічку, щось різко сказав і кинув стрічку у смітник. Цікаво, що ті особи не опиралися і не обурювалися. Ми дивувалися потім, що такі камікадзе є у нашому місті.
Загалом день був позитивний, золотоосінній - з погодою надзвичайно пощастило!
Ярмарок завершився. Ми зсунули столи та просто на площі почали рахували гроші з усіх скиньок. Люди з подивом дивилися на нас. Вторгували - ніхто не чекав - 26,5 тисяч гривень! Це перемога. Скільки всього тепер купимо для хлопців!
По офіційній частині - найвеселіше. На зсунутих столах, просто на центральному майдані - майдані Свободи - ми розпочали пікнік, запросивши всіх, хто міг та хотів залишитися. За знайомство і співпрацю. Тепер перехожі дивилися на нас з іще більшим подивом. Такого не було ще ніколи в історії міста. Усе буває вперше. Як я зауважила - влаштували Майдан у найкращому розумінні цього слова. Весело й душевно. Втома і задоволення.
Ярмарок приїжджав знімати телеканал БТБ. Брали коментар в мене, а потім я спрямувала журналістку до Миколи. Загалом хороший репортаж удався. Відео буде пізніше.
День Незалежності
24/8/14 20:05Цього року День Незалежності я відзначала, як ніколи, бурхливо. Святкувати почала о 6 ранку, коли й прокинулася.
Виспатися хотілося страшенно, - але переборола всі можливі сили тяжіння. Так рано прокинулася, щоб встигнути зустрітися у госпіталі з іншими волонтерами, а потім усім разом їхати на парад на майдані Незалежності. Планувалося, що поранені, які не підтримують проведення параду й готові висловити свою позицію, вийдуть (хто може йти) у центр Києва. Або ж - щоб, як мінімум, нагадати про своє існування. Погодилися бійці з госпіталів із Києва й Ірпеня. Звісно, не всі, хто заявляв про готовність поїхати, зрештою поїхав до місця призначення. Дехто змінював свою думку. Власне, кожну думку - врахували.
Микола теж у розмові зі мною заявляв про готовність вийти на цей парад. Проте вчора були ще деякі сумні події. 9 днів по "Баті" 11 батальйону та похорон загиблого на війні Міхнюка. На 9 днів деякі бійці відпросилися з палат. Можна здогадатися, що повернулися звідти стомлені й морально виснажені. На мої дзвінки Коля не відповідав. Тепер мені здається: добре, що він не поїхав туди - натовп, тиснява, гуркіт, яскраве сонце... Для себе вирішила: хоч там як, - поїду...( Read more... )
Виспатися хотілося страшенно, - але переборола всі можливі сили тяжіння. Так рано прокинулася, щоб встигнути зустрітися у госпіталі з іншими волонтерами, а потім усім разом їхати на парад на майдані Незалежності. Планувалося, що поранені, які не підтримують проведення параду й готові висловити свою позицію, вийдуть (хто може йти) у центр Києва. Або ж - щоб, як мінімум, нагадати про своє існування. Погодилися бійці з госпіталів із Києва й Ірпеня. Звісно, не всі, хто заявляв про готовність поїхати, зрештою поїхав до місця призначення. Дехто змінював свою думку. Власне, кожну думку - врахували.
Микола теж у розмові зі мною заявляв про готовність вийти на цей парад. Проте вчора були ще деякі сумні події. 9 днів по "Баті" 11 батальйону та похорон загиблого на війні Міхнюка. На 9 днів деякі бійці відпросилися з палат. Можна здогадатися, що повернулися звідти стомлені й морально виснажені. На мої дзвінки Коля не відповідав. Тепер мені здається: добре, що він не поїхав туди - натовп, тиснява, гуркіт, яскраве сонце... Для себе вирішила: хоч там як, - поїду...( Read more... )
Tags:
Похорон, парад і протест
17/8/14 12:49Микола зателефонував. Завтра похорон їхнього комбата, "Баті". Там наче організовують транспорт, то він хоче поїхати, попрощатися. А ще Коля дав мій телефон волонтерам, які організовують акцію (вже другу) проти параду на Майдані. Я розповіла, що в п'ятницю вже була на такій акції - просто ще не встигла йому сказати. Мені зателефонують, детальніше скажуть, як там і що. Поранені у госпіталі самі хотіли організувати протест, а тоді дізналися, що вже є глобальніша ідея. Ті, хто можуть ходити, планують вийти на акцію. (Власне, я всіх, хто каже про підтримку параду, скеровую до госпіталя, - але ж не підуть). Микола тримається. Відвідувати його можна, - аби після тих візитів щось вирішувалося на краще.
Кілька абзаців
1/6/14 17:32Коротко про сьогодні. Добре, що не поїхала і навіть не дивилася трансляцію Віча. Лише записи. Ну що ж, якщо "за 5 хвилин" міський голова буде й далі в такому репертуарі, то до кінця свою каденцію явно не добуде. Але це хай уже кияни з ними розбираються, як і з усіма тими, кого понавибирали.( Read more... )
Оце так..Гуляли сьогодні з мамою в центрі Києва. Були й на Хрещатику...Побачили незвичну сцену - розставляють довгі дерев*яні столи, на них - багато тарілок з салатами...Думаю: що це таке?..Когось поминають чи свято якесь відзначають?..Потім побачила скриньку для збору на подарунок молодятам. Ага, хтось із майданівців одружується. Ну, таке час від часу тут буває. Самих молодят не бачила. А вже вдома в інтернеті прочитала, що це виходить заміж та сама Ліза Шапошник: http://life.pravda.com.ua/person/2013/12/16/145837/
Tags:
Навала конвалій
17/5/14 14:47П'ятничний вечір (втікши раніше з тренінгу для членів двк), провела в центрі Києва.( Read more... )
Учорашні й сьогоднішні
14/4/14 21:31Розформований "Беркут" виринає час від часу на південному сході. На Майдані в Києві порівняно тихо, але ця тиша оманлива. ( Read more... )
Мандрівка листівки
14/3/14 17:27...Звикання до нової реальності. У ніч на 19-те я була там. ( ... )
Tags:
- !,
- !!!,
- думки,
- жесть,
- київ,
- людські люди,
- майдан,
- почуття,
- судний день
Суботній "букет"
15/2/14 16:11Що за мода така - підходити ззаду й лоскотати? Особливо, коли в тебе зайняті руки. (Я саме допомогала роздавати газети й інформаційні листівки). Втім, до цієї звички - вже звикла, як і до всього його тепла. Це вражає: рівно рік тому - ледь вирізняла його з натовпу, сьогодні - він сам шукає, щоб обняти і запитати, як справи.( ... )
