homo_feriens | Зустріч із дисидентом...

Мама ввечері каже мені - ніколи, мовляв, не вгадаєш, хто приходив до нас до лікарні.
Справді не змогла вгадати. Прийшов здати аналіз крові Євген Сверстюк. Не зрозуміло, що там точно відбулося, але сталася сварка, персонал прийняв його не надто люб'язно. Мама прийшла на роботу пізніше, коли його вже не було. Здивувалася, прочитавши його прізвище... Колеги переважно навіть не знали, хто такий Євген Сверстюк. І вона, етнічна росіянка, провела лікнеп, нагримавши на декого.
Я запропонувала роздрукувати його біографічну довідку з фотографією та ще більше присоромити медперсонал. Мама завтра вирішила нібито провести ще серйозніше "службове розслідування"- як так сталося, але каже, що говорити їй буде важко - адже з цими людьми і далі працювати...

Особисто я зі Сверстюком ніколи не спілкувалася. Була на деяких його лекціях. Проте він якось читав мої вірші (його просили дати оцінку заочно).

Сумно якось, що якби припхався якийсь дімобілан, то лікарня перед ним впала б на коліна й попроковтувала б язики. А навіщо знати якихось дисидентів? За це ж не доплачують...

...А ось цей вірш, який потім поклали на музику, написала поетеса (нині вже покійна) Ірина Жиленко - присвятила Євгенові Сверстюку: https://www.youtube.com/watch?v=4giXU5h-n_M