homo_feriens (![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
homo_feriens) wrote2012-07-25 11:10 am
homo_feriens) wrote2012-07-25 11:10 am
Entry tags:
І рушник вишиваний на щастя
Останнім часом мене переслідує тема рушників. Зрештою, кожного "переслідує" те, на що він налаштований. Позавчора мені колега привезла обіцяний рушник зі своєї малої батьківщини - Черкащини. Вишивала сестра її бабусі. Інша колега обіцяє привезти з Полтавщини. Просто знають, що я збираю візерунки і сама теж вишиваю.
Вчора зайшла пообідати до одного "генделика", де мене вже добре знає хазяйка закладу. У приміщенні висить екран. Показують передачу про екстрасенсів, розповідають історію якоїсь дівчини. Ця хазяйка і пояснює мені передісторію. На дівчині родове прокляття, вона на певному терміні вагітності мало не втратила дитину. А мати цієї дівчини теж свого часу на цьому ж терміні втратила двох хлопчиків, а ця дівчинка - вижила, мовляв, тому, шщо мати тоді лежала на весільному рушнику, який і врятував. Хазяйка і дивується: от яка в цих рушників енергетика. Отже, щось є. А тоді раптом починає розповідати мені вже про свою доньку. Доньці зараз 27 років, здобуває вже другу вищу освіту, красуня, женихів повно, а заміж все ніяк не вийде. Колись давно вона почала вишивати рушник. Вишила тільки одну сторону - і закинула. Забула. І сниться їй сон: хтось каже, що поки вона не довишиває рушник, заміж не вийде. То вона знайшла рушник, почала згадувати, як вишивати, бо вже забула, накупила відповідних книжок...Її мати, хазяйка закладу, розмірковувала вголос, що краще тоді або не починати вишивати, або доводити до кінця. Ага, кажу, виходить, що береш на себе відповідальність.
От таке.
Вчора зайшла пообідати до одного "генделика", де мене вже добре знає хазяйка закладу. У приміщенні висить екран. Показують передачу про екстрасенсів, розповідають історію якоїсь дівчини. Ця хазяйка і пояснює мені передісторію. На дівчині родове прокляття, вона на певному терміні вагітності мало не втратила дитину. А мати цієї дівчини теж свого часу на цьому ж терміні втратила двох хлопчиків, а ця дівчинка - вижила, мовляв, тому, шщо мати тоді лежала на весільному рушнику, який і врятував. Хазяйка і дивується: от яка в цих рушників енергетика. Отже, щось є. А тоді раптом починає розповідати мені вже про свою доньку. Доньці зараз 27 років, здобуває вже другу вищу освіту, красуня, женихів повно, а заміж все ніяк не вийде. Колись давно вона почала вишивати рушник. Вишила тільки одну сторону - і закинула. Забула. І сниться їй сон: хтось каже, що поки вона не довишиває рушник, заміж не вийде. То вона знайшла рушник, почала згадувати, як вишивати, бо вже забула, накупила відповідних книжок...Її мати, хазяйка закладу, розмірковувала вголос, що краще тоді або не починати вишивати, або доводити до кінця. Ага, кажу, виходить, що береш на себе відповідальність.
От таке.