Дитя Чорнобиля

Власне, продовження: http://homo-feriens.dreamwidth.org/592995.html . Хмари згущуються. Не віриться, що щось там буде, що цьому дуже завадять. Добре, що напередодні журналіст написав толкову статтю, аби якось вивести цю тему на всеукраїнський простір: http://brovary.net.ua/golovni-novyny/chy-davaty-sotky-volonteram-yakshho-zemli-ne-vystachyt-uchasnykam-bojovyh-dij/ . Деякі речі тут ну дууууже промовисті, хоч і подана лише "верхівка айсберга". Співчуваю журналісту, бо стільки тепер на нього виллється...Але нічого. Це треба було зробити.

Досі в розлуці зі своїм улюбленим спортивним партнером. Тим часом про дійство, яке вже стало ритуалом, пишу не лише я http://pravo-znaty.org.ua/suspilno-vidpovidalniy-big-za-zachinenimi-vorotami/ .( ... )

Ось нарешті написали про цього http://vzahalinijak.livejournal.com/419682.html героя: http://afisha-brovary.net/index.php?option=com_zoo&task=item&item_id=3304&Itemid=114

Розповіла мама. Вмикає телевізор, а там реклама комуняк. Ролик про те, як усе сьогодні хріново, і як було раніше - не було організованої злочинності, та й нічого поганого просто не було. Перемикає на сусідній канал. Там саме йде російська передача, де розповідають про злочинців, які орудували за часів СРСР. Передача була присвячена дню поховання Сталіна. Тоді безліч людей ломанулися прощатися з вождем. Хтось тягнув із собою дітей. У тисняві дрібні крадії зняли з людей свій хороший відсоток. Інші - пішли виносити все, що тільки можна з квартир, поки господарі домівок оплакували батька народів. За підрахунками, того дня у натовпі задавили близько півтори тисячі людей. Трупи відразу ж скидали на купу до спеціальних машин. Порівняно з цим будь-яке Євро здається дитсадком молодшої групи.

1. Скоро почну обожнювати радянські газети. Порпаючись в архівах і обробляючи оцифровані файли, натрапила на заголовок: "Є чому повчитися у свиноїдських комсомольців". Припадок був хвилин 5. Газета "Стахановець", 1946 рік.
Довідка: Свиноїди - це є таке село.
2. Спілкуюся вже другий день із майстринею розпису хною по тілу. Розпитую. А у суботу роблю дівич-вечір. Накидала ідей, які легко сприйнялися. Отже, у фантазії мене не дуже занесло. Завтра ввечері, сподіваюся, вболіватиму за Україну. Не де-небудь, а у фан-зоні. Вболіваю специфічно. Кричу або:"Йоханий ілюстратор!", або: "Та робіть же щось!"

Відразу видно повагу авторів і до себе, й до читачів.

Originally posted by morfindel at Империя наносит ответный удар

Погортати у вільний передноворічний час. (Якщо такий час у вас ще є).
Любителям чаю, кави, затишку.
http://issuu.com/-470/docs/coffetea_09?viewMode=magazine

З того, що сподобалося сьогодні.
- Про те, звідки ж брати сили, коли все на нулі й ніщо не радує: http://www.glavred.info/archive/2010/02/17/170832-8.html

- "...«Рєбята» налаштувалися рішуче і були впевнені, що вже одного їх вигляду ця маленька, втомлена й незграбненька, на перший погляд, тітонька злякається і віддасть усе, що попросять." Про 50-річну письменницю Ганну Ручай, яка скалічила двох грабіжників http://sumno.com/article/pyatdesyatytryrichna-pysmennytsya-skalichyla-dvoh-/ До речі, досі якось не чула про неї та не зауважувала її творів. Тепер знатиму, що така відчайдушна людина є.

Дуже повеселило наприкінці робочого дня - про офіційний сайт Земфіри: http://atanoissapa.livejournal.com/231779.html