Пісенька-шедевр. Актуально

[homo_feriens]

На дворі наступила осінь, йоксель-моксель,
прийшла осєнняя пора.
Всіх хлопців в армію забрали,
наркоманів, роспиздяїв...
Прийшла і очередь моя, глабаря...

Прийшла повєстка на бумазі
сраній рваній з-под сільодки,
явитись в райвоєнкомат,
голим, лисим, з автоматом.

Мамаша в обморок упала з печі на пол,
сестра сметану розлила,
цілий бІдон,
трьохлітровий,
на підлогу.

Мамашу в чуство приводили з полу на піч,
сестра сметану злизалА,
із підлоги
язиком
з котячой мордой.

А я парнішка лєт шістнадцять,
двадцять
тридцять
может больше,
поїду на германський фронт
просто так,
для інтересу,
подивитись,
шо і як там,
чи є танки,
чи нема...
Летять над полем бомбовози,
бомбовози
гамновози...
хотять обляпать нас гамном
самим свєжим
самим жидким
з-под корови...
Летять над полем, летять... ой, вже пролетіли...

Біжить по полю санітарка,
звать Тамарка,
всьо в порядке...
З большою клізмою в руках
трьохлітровой
от запора.

Біжить по полю Афанасій
семь на восемь
восемь нА семь,
в больших кірзових сапогах
сорок пять
на босу ногу
шоб под мишкою не терло.

А я парнішка лєт шістнадцять,
двадцять
тридцять
может больше,
лежу з відірваной ногой
челюсть рядом
нос в кармане
притворяюсь
будто больно
будто больно
очень больно