Знайти потрібну ноту

[homo_feriens]

Мову треба не просто вчити. Її треба відчувати. Навіть трохи закохатися в неї. Правда. Потягнутися серцем, хай це і пафосно.
Я це зрозуміла давно. Повторювати-заучувати непов'язані між собою слова, потім "ліпити" з них речення...бум-бум-бум...якісь безглузді вправи у посібниках...результату - нуль. Треба - я вважаю - вчити за віршами та піснями. Бажано за найкращими зразками. Щоб були красиві слова. Душевні. А не: фруктове дерево, високе дерево, засохле дерево, зрубане дерево......
Вчити деякі мови краще, вже добре знаючи інші. Ще зі шкільного віку мріяла знати ще й білоруську мову. Але справді займатися цим почала вже в університеті. Самотужки - і не зовсім.)))Її, звісно, легше вчити, коли знаєш і українську, і російську... Читала тексти. Словники, до речі, знайти - величезна проблема. Підспівувала потроху якимось пісням...Але все було більше на автоматі. Аж поки...Поки мені якось не дали послухати Едуарда Акуліна. Музика - на любителя. Не для всіх. Під настрій. Під неї не влаштуєш дискотеку, не пострибаєш до стелі. Її саме треба слухати. Краще - наодинці. І думати. Слова багатьох пісень вивчила напам"ять. Незрозумілі слова дивилася у словнику або запитувала. І саме тоді зрозуміла, як гарно можна сказати цією мовою - раніше такого, чомусь, не помічала...
Знайшла деякі записи в неті...
http://old.kamunikat.org/knihi.html?pubid=5157
Дуже посміхає пісня "Пане гаспадару" - якраз актуальна напередодні Нового року та Різдва Христового:))) Є тут -серед інших: http://www.supratiu2007.narod.ru/eduard_akulin.html
Але загалом - лірика...:))


P.S. і цитата
...
Час надыходзіць далей жыць,
А як мне жыць пасля такога?
Анёла з д’яблам прымірыць
Вавек не вымаліць у бога.
("Чужая жонка")