Ну от...

Вчора не змогла піти на Михайлівську площу, послухати поезію. Голова під кінець робочого дня страшно розболілася, тому вирішила, тяжко і сумно зітхнувши, поїхати додому. А сьогодні вже дізнаюся, що пропустила скандал...Подивилася відео, почитала на різних ЖЖ інформацію... М-да... Виходить, Доній тепер - ворог творчого народу?:) Шкода, що мене там не було. А може, й на краще...
Дивна історія. Не чекала такого.

--
А от щодо читання своїх творів деякими поетами...Колись уже писала про це.Повторюся.
Промайнула ( в декількох ЖЖ) думка про те, що автори читають свої твори препаскудно, невиразно...Згодна на всі 100%. Серед усіх справді виділяється Сашко Ушкалов (як я колись придумала - УшкаLOVE :) ). Завжди артистичний, виразний, оригінальний, вміє презентувати свої творіння. Найбільше жалкую, що не побачилася з ним, бо ж не бачилися і не спілкувалися уже хтозна-скільки:(. Великий Сашкові привіт! І - так тримати!

Сподіваюся, що буде ще багато різних фестивалів, і там буде все добре - без чвар.

"Бермудський трикутник"

Купила сьогодні збірку Ігоря Римарука "Бермудський трикутник".
Насолоджуюсь.
"Вихоплюю" з тексту цитати, які найбільше припадають до серця...

Особливо сподобався цикл "Камікадзе"...

---

"це я розмовляю з тобою / це я нічний медіум дегустатор медів/ це ти розмовляєш зі мною/ нічна вершнице"
"я вже ніхто я вже нікому я вже ніколи/тільки ніч кохання до ранку а потім/усміхнена смерть"
"...Гра в серце - то забава гонорова".

"Легко спілкуватися у снах"

"Вже світанок - холодний, рудий,/ Товстошкірий і схожий на німця"

І ще цитата з Римарука

Уривок з вірша:

я вже ніколи не намалюю дощем
автопортрет
ну хіба що парасолею в лівиці

а неполаманою правицею
на липи криві полудневі
Бог напинає діряве небо

дощова днина
така довжелезна
ніби велика китайська стіна