Без назви

Іноді, коли людину дуже довго не бачиш, починає здаватися, що її зовсім не існує.
Немає новин. Щоб були - потрібно зв"язатися. А людина не на зв*язку. Тобто: не почуєш голосу; нічого не прочитаєш, не дізнаєшся...
І тут - якесь відчуття розділеного простору. Тобто - ти в одному з цих просторів, а вона - в іншому. Це не те, що розділювальне звуконепроникне скло. Бо там ти можеш хоч бачити...
Ось і виникає химерна ілюзія не-існування.