Хочеться стати художником

Київські пагорби прикольно одягаються в осінь. Точніше - рослини на тих пагорбах:))) Влітку вони густі, темно-зелені, а восени кожне дерево чи кущ виявляє свій характер, настрій, індивідуальність. Одні ще залишаються темно-зеленими, інші - світліші, а ці - вже стали червоними. Далі - жовто-зелена пляма. Прикольний мікс. Вагон метро зупинився на станції "Дніпро". Близько до схилів. Уважно роздивляюся через скло. Ось на одному дереві змішалися у якусь нову, незбагненну барву аж три кольори - жовтий, зелений та червоний. Але тут поїзд пірнає всередину гори. У темряву. А так хочеться нікуди не поспішати. Просто вийти до ранкового сонця. Встати навпроти цієї краси з мольбертом - і писати картину. Тільки здається, що намальоване - буде гірше. Можу випадково щось зіпсувати. Краще просто дивитися. Але ввечері вже потемніє. І не розгледиш, чи зелені дерева, чи золоті.

(no subject)

Настає такий час у житті, коли виникає дивний вибір: або зробити одну за одною підряд дві операції - і з великою ймовірністю протягом року "відлетіти", або відмовитися від цього - і ще прожити ще "зайвих" 5-10 років.

________

...І чи є не дуже велика зарплата причиною не виконувати свою роботу. Тим більше ту, від якої залежить життя людини. Чи вагома причина - не надати допомогу хворому через те, що родичі не принесли тобі хабарів.

Нічого не отримаєте.