Цнотливий Озерний Вітер

Остання книжка Юрка Покальчука.

Вихідний - суботу - провела за кількагодинним, із деякими перервами, читанням. Подужала цей роман за один день.

Спочатку читається не дуже. Далі - захоплює.
Можна сприйняти як казку, як легенду про виникнення назви краю. Проте більшість нібито фантастичних ситуацій подумки автоматично переносяться у реал.
А от яскравих відвертих сцен із детальним описом всього-всього-всього тут можете не шукти. Немає. Таку історію можнна сміливо дати почитати вже 10-річній дитині (можна і меншій, - якщо обсяг подужає;) )



Із персонажів дуже шкода Царівну.Не пощастило. Спочатку їй напередодні весілля загубили нареченого, від чого вона збожеволіла. А далі, в іншому світі, хоч і з'явилося нове сильне почуття - так виявився ж придурком. Який своєю ж дурістю все зіпсував та зруйнував.

Але, що не кажи, люблять чомусь у нас придурків. І страшенно люблять. Часом роблять із них героїв. Ну, щастить довбо... Ось і цьому: на його честь навіки назвали цілий край.
Втім, про це треба читати.

Музика у сні

Мені сьогодні наснився спів. Причому - Мерлін Монро.

До чого?..

Сьогоднішньовеселе:)

При гоніві на інших варто добре пошукати причину в собі;)