(no subject)

Учора народ дуже тягнуло поспілкуватися зі мною. Багатьох.
Поїздка у метро не стала винятком.
Зайшла до вагону. Невдовзі звільнилося місце.Тільки-но сіла, тільки розгорнула на колінах книжку Паланіка...як за кілька хвилин зі мною заговорила якась бабуся років 70-ти, яка сиділа ліворуч від мене. Спочатку запитала, чи можна до мене щось сказати. Можна. Отже, коли десь сідаєш - то дивися, щоб зліва від тебе не сиділа старша людина. Це забирає енергію. Якщо вже тобі нікуди подітися - то уявити стіну між собою та цією людиною, якось відгородитися. Я запитала - чому.
- Потому что правая рука берёт, а левая - отдаёт.

Я, звісно подякувала. Потім подумала, що колись проблизно таке саме чула, але про гроші.