Кадри

Багато запланованого так і не зробила. Перебуваю десь на межі між реальністю та сном. Не знаю точно, у якому світі. На межі. Бачу все ніби через якусь оболонку, не напряму. Чи відпочила за вихідні, чи ще більше стомилася. Може, вплинули розмови про смерть, про померлих родичів, про межу між "там" і "тут". Ці розмови зринали вчора то з одними, то з іншими людьми - цілий день. Що ж, поминальні дні.
Субота ж була зовсім не поминальною. Більше - творчо-гуляльною. Коли гуляти хотіла до ранку. Повертатися у квартиру здавалося просто ідіотизмом. Купа думок. Дурний сон перед ранком.
Блін, житття не варте того, щоб про нього ще й думати. Тільки смерть. Правильно сказано: коли людина готова до смерті, то проживає кожний день - як останній, живе яскраво, насичено. І не боїться.
Цими вихідними дико хотілося сховатися від юрби. Тільки це вже не вдається.
До свого хворобливого посту просто додам...

..Кадри! http://photo.i.ua/user/1188885/109826/ !

(no subject)

Вони представляли серед інших свою культуру. Їх просто перло від музики і від самих себе.

"Вахтанг Кикабидзе - Грузинская песня / Булат Окуджава" (Watch on YouTube)

У парку неподалік гуляли весілля наші співвітчизники. Попросилися до них на сцену. Об'єднали гулянку.
Далі було приблизно так...

Watch on YouTube

Водійське (майже підслухане)

...ненавидить вільні місця в потоці машин, постійно намагається якнайшвидше вскочити в будь-яку шпарину. Ця його шпаринофілія чи шпаринофобія нагадує сексуальну поведінку підлітка з однокласницею
(с)

*ось це епітети та порівняння!..