пост-

Мене розпитують, як же пройшла зустріч. Посиділи. Діалог як такий не вдавався. Точніше діалог був, а цілісної розмови - ні. Та це біда будь-яких компаній, коли збирається понад 10 людей, і рецепту, як перемогти таку ситуацію, ще ніхто не вигадав. Запитала тільки про місто і навіщось, як справжнє дитя Чорнобиля, чи був він у Чорнобилі. Він - ні, а батьки його їздили. Не вдалося відчути його так, як хотілося б. На публіці людина теж розкривається, але зовсім не так, як в особистих розмовах. Сподобалося, що починав "з низів", працював хтозна-ким, поки став актором. І ще трохи здивував зріст.

"Логіка"

Як же веселять міфи про "чоловічу" і "жіночу" логіки. Логіка одна, а ті, хто намагається наводити приклади "спеціальної", несуть хворобливу маячню. Як тема анекдотів - ще піде, а в іншому...Коли слухаєш таке, не хочеться належати ні до тієї, ні до тієї статі.