Ч/б

У п'ятницю хочеться поговорити про високе. (Це без іронії). Я взялася допомагати одному музею на громадських засадах. Кілька годин після своєї основної роботи. Музей кинула напризволяще влада (бо інші пріоритети). Кілька ентузіастів вирішили врятувати від загибелі: по-новому впорядкувати-перефотографувати-відсканувати експонати, зробити сайт зрештою. Та річ не в тому. Серед радянської спадщини (фотографій ударників праці, різних ленінських відзнак) мою увагу привернули роботи одного художника (навіть імені не вказано, точніше - на деяких аркушах підписано нерозбірливо; але у музеї напевно знають). Чимось вони мене приворожили. Навіяли спокій. Показали якийсь інший світ, який тепер уже мало де знайдеш. Хоч мені й сказав дехто, що це - надто просто і "моя донька без особливої підготовки краще намазюкає", але малюнки дуже збіглися з моїм настроєм.
Виконане майже все - у двох екземплярах: на білому папері - олівцем або фломастером і на чорному папері - крейдою чи білим олівцем.

+ https://picasaweb.google.com/lisova/zsGBdK?authkey=Gv1sRgCLam9eTxgPvYBg#