Інакше

За мною продовжують бігати хлопці зі своїми нав'язливими пропозиціями (звісно ж, що не заміж). Співбесіди щодо моєї подальшої долі досі не було. Вона щодня переноситься на наступний день, а тепер ніби на понеділок. Таке враження, що це приколювання, хоч - зайнятість, і все може бути. Написала "своєму". Він прочитав, але не відповів (знаю цю рису). Спала вночі за щільними шторами. За вікнами зазвичай було темно чи ледь світло, а тепер врубили ілюмінацію. Один із ліхтарів шкварить просто у моє вікно, а мені при світлі заснути нереально.
Згадую п'ятницю 13-те - остання була минулого року, рівно рік тому. Пам'ятаю той день. З ким зустрічалася, про що говорили, що я відчувала. Скільки всього змінилося за рік, наскільки все стало тепер інакше. П.С. О, ні, я помилилася. Рівно рік тому 13-те було у четвер! Але подивилися тоді у календарик і зауважили, що 13-те випаде на п'ятницю саме за рік.