На два фронти...

Машина солдатам пішла - продукти, персональні посилки. Запізнення. Не з нашої вини. Просто тепер слід знати, що треба розраховувати лише на себе. Але невдоволення скидатимуть, звісно ж, на нас...
Микола - в Києві. Операція, потім реанімація.

По операції

!Коля зателефонував мені! Очам не повірила, коли висвітився його номер, бо думала, що сьогодні - в день операції - його краще не турбувати. Виходячи з наркозу, він набрав мене. "Нібито все з голови дістали...". Не знаю, як цю радість описати. Говорив, що скоро вже бігатиме. "Навіть краще, ніж до цього!" - підбадьорювала я. Порадила ще поспати, відновити сили, бо ж і біль відчувається...Відповів, що зараз попросить укол і засне. (А от я - не знаю, як засну). Уже завершували розмову, як він зупинив:"Лід..", - було одне прохання до мене, якщо прийду. Несподівано і мило... Усе буде круто.