homo_feriens: (hryb)
[personal profile] homo_feriens
Згадувально-літня пора. Знайшла поезію, яка тепер асоціюється в мене з серпневою поїздкою до Криму. І, звісно, з людиною, з якою там чудили. Світанок.Ще прохолодний пісок. Пташки над хвилями. Записуємо відеопоезію (не ту).Перекрикування хвиль. Не знала, що таку річ доведеться горланити, як на істеричному мітингу. Потім запис відеозвернення - послання у майбутнє. Тепер знайшла настроєве - до того часу. Гарний ритм
* * *
Угледиш себе у воді - і запитуєш:
як ти
колись до світанку
дивився в розпечений змрок?

Затулиш долонею очі...
а чайки і яхти,
знов - чайки! і яхти! -
крізь пальці течуть, як пісок.

Чого ти боїшся?
Що слово на хвилю не ляже?
Не бійся: пливе.
Хоч не рідне, але й не чуже.
Невже це твій голос:
       "' безлюдніють  (пауза) пляжі"" ?
Безлюдніє - слово...
Оце - обезлюдніло вже,
й дарма ти тримаєш його,
                        бережеш, непочате:
на музику моря лягають слова будь-які.

А страшно - додому,
                     де будеш до ранку мовчати
в осіннє розсипане сіно,
                     в сухі будяки...

Ігор Римарук
This account has disabled anonymous posting.
If you don't have an account you can create one now.
HTML doesn't work in the subject.
More info about formatting