![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Сьогодні у Києві відбулася акція на захист Андріївського узвозу. (Проводили на Михайлівській площі). Людей було не так багато, як я очікувала побачити, але це вже щось. Кажуть, близько тисячі. Бачила багатьох знайомих...І тих, хто, думала, мабуть, і забув про мене. З кимось віталася, комусь махнула рукою, когось, може, ще й не побачила, вибачайте. Величезний дошкульний мінус організаторам - власне, неорганізованість, проблеми зі звуком, хаотичність. В афіші заявили далеко не всіх, кого варто було б. Ведучі намагалися були емоіційними, душевними. Водночас не полишало відчуття, що вони хочуть швидше прогнати програму, щоб усі-усі одне за одним швиденько-швиденько виступили, та й по тому...
Плюс. Люди прийшли. Людей не розлякав дощ. Поприходили навіть сім'ями. Хтось приніс плакати зі старими гаслами, хтось цікаво накреативив. Акція була абсолютно неполітичною. Коли я підійшла - саме ганьбили представників Європейською партії, які почали розгортати свої партійні знамена. Фішкою акції стала поява активістів із великим опудалом кота - точно такого, як на Пейзажній алеї. Це був нібито оберіг акції.
Прийшло чимало політиків, митців, науковців, загалом - таких людей, яких особливо й відрекомендовувати не треба. Несподіванкою (дуже приємною) стали присутність і виступ дисидента Євгена Сверстюка.
Брали слово представники "Останньої барикади".
Дещо окремо від усіх стояв Віталій Кличко. Його оточили люди. Хтось говорив на підвищених тонах, хтось просив у нього автограф...
У юрбі зустрілися з Сергієм Василюком. Він уже офійно познайомив мене з дружиною, хоча раніше ми бачилися на різних заходах. Сергій по-особливому тепло, як він уміє, сказав, що сьогодні - велика концентрація хороших людей на один квадратний метр. Пізніше він зі сцени виконав дві пісні. Техніка, на жаль, підводила.
Дощ то стихав, то посилювався. Мітингувальникам роздавали різноманітні листівки, зокрема й інструкції, як поводитися, якщо починає "пакувати" міліція.
Що ще? Зустріла колегу, з якою мільярд років тому працювали разом. Вона запитала, чи по роботі я тут, чи за покликом серця, розповіла про себе, а тоді пішла брати коментарі в організаторів акції.
Найяскравіші моменти я намагалася зафіксувати.






































Плюс. Люди прийшли. Людей не розлякав дощ. Поприходили навіть сім'ями. Хтось приніс плакати зі старими гаслами, хтось цікаво накреативив. Акція була абсолютно неполітичною. Коли я підійшла - саме ганьбили представників Європейською партії, які почали розгортати свої партійні знамена. Фішкою акції стала поява активістів із великим опудалом кота - точно такого, як на Пейзажній алеї. Це був нібито оберіг акції.
Прийшло чимало політиків, митців, науковців, загалом - таких людей, яких особливо й відрекомендовувати не треба. Несподіванкою (дуже приємною) стали присутність і виступ дисидента Євгена Сверстюка.
Брали слово представники "Останньої барикади".
Дещо окремо від усіх стояв Віталій Кличко. Його оточили люди. Хтось говорив на підвищених тонах, хтось просив у нього автограф...
У юрбі зустрілися з Сергієм Василюком. Він уже офійно познайомив мене з дружиною, хоча раніше ми бачилися на різних заходах. Сергій по-особливому тепло, як він уміє, сказав, що сьогодні - велика концентрація хороших людей на один квадратний метр. Пізніше він зі сцени виконав дві пісні. Техніка, на жаль, підводила.
Дощ то стихав, то посилювався. Мітингувальникам роздавали різноманітні листівки, зокрема й інструкції, як поводитися, якщо починає "пакувати" міліція.
Що ще? Зустріла колегу, з якою мільярд років тому працювали разом. Вона запитала, чи по роботі я тут, чи за покликом серця, розповіла про себе, а тоді пішла брати коментарі в організаторів акції.
Найяскравіші моменти я намагалася зафіксувати.