homo_feriens: (hryb)
[personal profile] homo_feriens
Після насиченого вчора - сьогодні вже ледь прокинулася. Найдивніше: цими днями якимось дивом знайшла час на візит до косметолога. Вона мені тихенько сказала, що я, стаючи старшою, кращаю, що в мене навіть вираз обличчя змінився, погляд, і це не комплімент, а констатація факту. Я дуже здивувалася і відказала, що все це дивно, бо я насправді страшенно змучена.
Дивуюся сама собі, що такого бачать люди, у той час, коли вже подумую про можливі діагнози, які озвучувати не хочу. Щодня думаю:"Тільки б не...Бо й так нікому не потрібна, а тоді й зовсім". Сьогодні мала неприємне здивування (по волонтерській роботі), завтра знову вирішувати проблеми. Пів дня вдома знесилена. Пішла кров з носу.
Йшли вулицею з мамою - навантажені пакетами. Боковим зором бачу якогось солдата у формі. Стараюся придивитися - раптом знайомий. А він іде - і вже збоку й позаду, йде в інший бік. Микола. Сам. Не побачив. Мама нічого не зауважила. Мене ж від усвідомлення як жаром обсипало. Таким сильним, як це було на Майдані, коли підходила до передової, де все палало. Вдома прилягла - геть без сил.
This account has disabled anonymous posting.
If you don't have an account you can create one now.
HTML doesn't work in the subject.
More info about formatting