![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
homo_feriensЗранку дзвонить у двері офісу жіночка - принесла передати посилку солдату. Поряд із нею, трохи далі, стоїть якийсь чоловік. Придивилася - це Микола. "А ти до кого?"- запитую. "А ти як думаєш?" - цілує, пригортає, запитує, як почуваюся. Насправді прийшов на інтерв'ю для місцевих журналістів. Поки чекали - попили кави. Я колись думала, що вже більше ніколи не зварю йому кави. Тепер - знову як у старі добрі. Тільки він - з обручкою.
Звикаю до теперішньої асиметрії його обличчя. Шраму на скроні майже не видно. Заростає волоссям. Погладила його такий милий їжачок. Руку розробляє, поки що все далеко не ідеально. Цікаво: я вчора провалялася вдома з температурою, а сьогодні так рвалася на роботу, бо мала кілька зустрічей, хоч і могла в крайньому разі передоручити їх комусь. Не прийшла б сьогодні - не зустрілися б. Він дуже хоче повернутися на фронт. Як це буде - наразі не відомо. Йому ще медкомісію пройти. Екіпіруватися. Тоді чекати на відправку в "Десні". Проте можна буде поїхати швидше - з волонтерами. Пізніше на інтерв'ю підійшов ще один герой із того ж батальйону. Він дуже застудив нирки. Тепер лікується. Пішли розмовляти з журналістами. Я ж відчуваю, що робочий день до кінця не витримаю, але з'явилася в офісі - недарма.
Звикаю до теперішньої асиметрії його обличчя. Шраму на скроні майже не видно. Заростає волоссям. Погладила його такий милий їжачок. Руку розробляє, поки що все далеко не ідеально. Цікаво: я вчора провалялася вдома з температурою, а сьогодні так рвалася на роботу, бо мала кілька зустрічей, хоч і могла в крайньому разі передоручити їх комусь. Не прийшла б сьогодні - не зустрілися б. Він дуже хоче повернутися на фронт. Як це буде - наразі не відомо. Йому ще медкомісію пройти. Екіпіруватися. Тоді чекати на відправку в "Десні". Проте можна буде поїхати швидше - з волонтерами. Пізніше на інтерв'ю підійшов ще один герой із того ж батальйону. Він дуже застудив нирки. Тепер лікується. Пішли розмовляти з журналістами. Я ж відчуваю, що робочий день до кінця не витримаю, але з'явилася в офісі - недарма.