Віщі сни з фронту
11/10/14 20:55![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Готувалася до ярмарку. Втомилася. Заснула. Наснився дивний сон. Іван. Він пішов на фронт - і я втратила з ним зв`язок. Я думала, що, можливо, він і не хоче більше зі мною спілкуватися - ну і нехай. Познайомилися ми в березні на Майдані. Він після операції на оці, в яке влучила куля (не бойова), та двох контузій продожував жити в наметі. Я приходила, допомагала. Потім, влітку, приїжджала до нього - в Кам`янець-Подільський. Далі - обірвалося...Від чужих людей дізналася, що він на полігоні, готується їхати на фронт. І все. І тут - сниться. Дивний сон. Ніби Іван босий, і ступні такі - ніби постійно босий ходить по чорній землі. Я чомусь масажую йому ступні, не відчуваючи навіть трохи якоїсь гидливості. Цікаво, що в реалі хлопця босим не бачила. Зранку чищу зуби та гадаю: до чого б це все? ...
Зранку ж одержую смс. Від Івана! Він пише, що таємно поїхав в АТО - ніхто не знав, навіть мати, яка думала, що він лише на Яворівському полігоні. В АТО пробув 45 днів. А потім захворів - застуда, запалення легенів. Тепер - відпустка 10 днів. Невдовзі їхатиме назад. Попросив перетелефонувати йому ввечері. Я, схвальована, пішла на благодійний ярмарок. Дивувалася. Як видалася вільна хвилинка - перетелефонувала йому. Він щось таке розповідав, що в нього проблеми через мої повідомлення в соцмережах. Згадав про якесь фото тюльпана...Але це коли було. Тим паче, те фото я надсилала йому не публічно, приватно. Зрозуміла, кажу, в тебе є дівчина, і вона ревнує, але, кажу, як це може бути - виходить, вона читає твої приватні повідомлення, навіть хрінзна-якої давності. Коротше, кому - війна, а кому... Іван каже, що то вона ще й біситься, що він знову їде воювати, але нічо, попуститься...Я вже нічого не сказала, але співчуваю, якщо в нього така дівчина. Це, звісно, його справа. Але - мені шкода. А він... Він запитував, чи маю контакти з якимись волонтерами. Із забезпеченням туго. І сказав, що їхатиме - через Київ. Що повідомить, коли виїде. Відповіла, що поділитися можу принаймні комплектом термобілизни. Ми, кажу, саме проводимо благодійний ярмарок. Домовилися ще зв`язатися. Може, таки зустрітися. Так, краще про дещо поговорити при зустрічі.
Загалом - якісь жахливі речі та жахливі висновки. Суто людські. Якось по-ідіотськи все. Сподіваюся, все буде нормально.
Зранку ж одержую смс. Від Івана! Він пише, що таємно поїхав в АТО - ніхто не знав, навіть мати, яка думала, що він лише на Яворівському полігоні. В АТО пробув 45 днів. А потім захворів - застуда, запалення легенів. Тепер - відпустка 10 днів. Невдовзі їхатиме назад. Попросив перетелефонувати йому ввечері. Я, схвальована, пішла на благодійний ярмарок. Дивувалася. Як видалася вільна хвилинка - перетелефонувала йому. Він щось таке розповідав, що в нього проблеми через мої повідомлення в соцмережах. Згадав про якесь фото тюльпана...Але це коли було. Тим паче, те фото я надсилала йому не публічно, приватно. Зрозуміла, кажу, в тебе є дівчина, і вона ревнує, але, кажу, як це може бути - виходить, вона читає твої приватні повідомлення, навіть хрінзна-якої давності. Коротше, кому - війна, а кому... Іван каже, що то вона ще й біситься, що він знову їде воювати, але нічо, попуститься...Я вже нічого не сказала, але співчуваю, якщо в нього така дівчина. Це, звісно, його справа. Але - мені шкода. А він... Він запитував, чи маю контакти з якимись волонтерами. Із забезпеченням туго. І сказав, що їхатиме - через Київ. Що повідомить, коли виїде. Відповіла, що поділитися можу принаймні комплектом термобілизни. Ми, кажу, саме проводимо благодійний ярмарок. Домовилися ще зв`язатися. Може, таки зустрітися. Так, краще про дещо поговорити при зустрічі.
Загалом - якісь жахливі речі та жахливі висновки. Суто людські. Якось по-ідіотськи все. Сподіваюся, все буде нормально.