Готуємося щедрувати 13-го. Гроші - на добру справу.
Учора ввечері повернулася додому після репетиції, написалося:
* * *
Ангела-щедрувальника
Не пустили до жодної оселі
Назвавши шахраєм

Казав
Зароблене
Віддасть на військо

Напередодні
Радо скидалися
На косметику
Розцяцькованій пані
Яка медово співала
Про любов до ближнього

Засмучений
Примостився
На самотній лаві
На пізньовечірній алеї
Небеса повільно
Кришилися
Сніжинками
Лягали
Поруч
До ранку складаючись
У маскхалати
Далекоміри
Тепловізори

Не маю часу багато писати. Потреб - ось чого - справді багато. Теплі речі - то навіть півбіди. Каски, броніки, оптика - ось що коштує реальних грошей. Попросили бінокль із дальноміром недавно... Ще кілька касок би. Список серйозний. Захист - найперше і найважливіше. Незабаром будуть поїздки до Дебальцева й Волновахи. Хлопці, які поки що тут на ротації, намагаються створити свою незалежну громадську організацію, аби разом краще захищати свої права.
Картка для пожертв 5168 7423 2510 6460

Сьогодні був день скарг. Приходили, телефонували - родичі. Мати-вдова з села, яка вже раніше зверталася: двох синів забрали. Вони ще на полігоні, та вже похворіли, висока температура. Одного ніби відпустять додому приїхати...Організовуємо для них бушлати. Ліки треба. Приходила родичка одного добровольця з батальйону, куди ми буквально щойно машину посилали. Його рідні якось і не знали, що ми збираємо і возимо. То передавали аж через вишгородських активістів. Тепер знатимуть. Хлопець там кухарем. Кілька місяців. На ротації ще не був. Але слава про кухаря, який дуже добре готує для солдатів, уже розлетілася далеко. То він, коли приходить машина з нашого міста, біжить зустрічати, і хочеться ж, щоб недарма. Тепер знатимуть родичі, передаватимуть персональні посилки для нього через нас. Ми тим часом купуємо теплу білизну та шукаємо каски "не за всі гроші". Місцеві ж бабусі допомагають, організувавши "батальйон пенсіонерів" - в'яжуть шкарпетки й балаклави.

У такий складний час дуже важлива підтримка. Дякуємо за щирий дитячий малюнок для солдатів і кошти до нашої скарбнички.
Тим часом Микола переводиться з київського госпіталя в Ірпінь. ( Read more... )

І ми продовжуємо. У степах ночі давно вже холодні, подекуди - люті. Зважаючи на те, що у бійців багато що з речей погоріло під обстрілами, а також те, що літо минає, дуже потрібне нове взуття (берці, кросівки), шкарпетки, форма, було б класно - термобілизна, шапки, балаклави, бушлати. Виділено певну кількість техінки на заміну, але треба її модернізувати, за що ми й хочемо взятися. На це треба зібрати кошти (ой, близько 500 тис. грн). ( Read more... )

Наші вже доїхали туди з усіма посилками. Скучила-скучила за ним. Не поїхала туди лише з міркувань: краще, аби ще щось додатково в машину влізло, також були люди, яким потрібніше їхати...( .... )

Оновився список потреб.( Read more... )

Дізналася, що рахунок, на який збирали гроші на протез постраждалому хлопцю, заблокували. Тепер вирішили збирати самотужки, аби передати рідним.
...Тим часом райрада, на відміну від міськради, позачергову сесію скликати відмовляється.
...Сьогодні нарешті передала "своєму" подарунок просто на мітингу.

Сьогодні майже 2 години провела на місцевому мобілізаційному пункті. Коли прийшла, мені розповіли, що я пропустила яскраву сцену. ( Read more... )

Якийсь час тому надійшла мені пропозиція: як потепліє - поїхати в Санкт-Петербург. Людина туди давно хоче, а от я там уже була - і не хочеться знову. Зрозуміло, я ще не скрізь там походила, а щось призабула. Однак це місто дико дороге (хоч і дешевше, ніж Москва). ( ..... )