(no subject)

[homo_feriens]

Я злукавлю з тобою. І піду додому вночі,
Не озвавшись до тебе з далекого поля любові,
Наче ягода вовча. Змовчи мене, вовче, змовчи,
бо якщо не змовчиш, упіймаю тебе на півслові.
Що кохання, що ліс - не розділені нами на двох.
Я тебе відчекала під місяцем, чорним, як паща.
У далекому полі засіявся чортополох
На пропащому місці, де доля стояла пропаща.
Я кохала тебе - спересердя, а часом - з нудьги.
Ти був сильний і хижий -
та що мені, вовче, до того?
Вовка ноги годують - я знищу в собі до ноги,
Аж до холоду в пальцях -
все, що мала в собі золотого...
Але ж як мені жити без тебе, мій вовче німий?..
Я ненавиджу ліс, це неприбране поле і небо...
Я ненавиджу нас, але ти мені очі закрий
В ту останню хвилину,
як прийду вмирати до тебе...

Маріанна Кіяновська