Світанок на даху

[homo_feriens]

В'ївшись у залишки ночі,
Зірки сягає труба.
Ранку впізнаваний почерк
Пише про перше поба-
Чення в місяця з сонцем:
Променем - в свій записник.
Ніби на лук амазонці
Схід настромитися встиг.
Місто підкорене схоже -
Навіть без бою.Ще спить.
Сонце покинуло ложе -
Суміш дахів й верховіть.
Сходить на трон неквапливо,
Як в позолоті рубін.
Сипле невидима злива
З давніх небесних країн.
Тіні урозтіч тікають,
Гнані пташиним крилом.
Щедро фрагментами раю
Очі напоєні...Дном
Неба гуляють сновиди -
Хмари лілово-в'язкі.
Ніжне світанку повидло
Шум проковтнув залюбки.
23.06.2006.