Обидно...

Тільки-но дізналася, що сьогодні при видавництві "Смолоскип" відкривається книгарня.
17.30 - 18. 30 - офіційна частина, а
18.30 - 20. 30 - музично-поетичне дійство

Напевне, я туди не встигну.
Життя знову проходить повз мене.
А там же будуть ті, за ким я, як мінімум, скучила, і з ким я, як мінімум, хочу привітатися...

Мої колеги подуріли. Сумно...

Я - одна в чоловічому колективі. При мені все частіше мужики дозволяють собі всяку фігню. Херню.Ідіотизм. На зауваження не дуже-то й звертають увагу.
А сьогодні зранку - то був просто апофеоз.
Я вирішила перевірити їхні знання літератури.Запитала: "Хто автор рядків "Наснилося, з розлуки наверзлося..."? І продовжіть - як там далі...". Розумники відповісти не змогли. Бо здатні тільки на брутальні анекдоти і брудні приколи. Найстарший, який мав би бути найосвіченішим, сказав, що це написала...якась видатна українська поетеса. А згодом додав, що думав, що авторство...моє. Коротше кажучи, поезії ніхто не знав.
Зате один, знову ж таки, найстарший, не посоромився сьогодні у моїй присутності у кімнаті розстібнути штани і заново заправляти сорочку. А що завтра буде?..
Я буду скаржитися...Куди - ще не придумала.
Ось так!
;)