Плююся скепсисом

Як у мене справи, що роблю, про що пишу, чим живу та дихаю - цікавляться навіть ті, хто мене не любить, ненавидить, побоюється, навіть ті, кого, м*яко кажучи, не поважаю. Навіщо це кому - не знаю. Але чи не це - "народне визнання"? :-/
:) ;)

Нічний футбол

На вулиці вже було темно і нелюдно. Темряву розбавляло лише світло ліхтарів. Перевалило за десяту годину вечора. Під вікном у себе почула якесь методичне гупання, яке потім почало супроводжуватися скриками. Я подумала, що такі звуки бувають у двох випадках: або коли у дворі когось б'ють, або коли луплять по м'ячу. Виглянула. Під ліхтарями на асфальті, подекуди вкритому льдовою кіркою, справді грають у футбол якісь чуваки. Знайшли час. Які вони - не дуже розгледіла, але точно - молодь:) Скільки ж гратимуть? Так і заснула потім під глухе гупання.