(no subject)
28/9/09 10:49![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
homo_feriensУ п'ятницю сходила на Михайлівську. На "Ніч поезії". Навколо імпровізованої сцени під пам'ятником розвивалися чорні прапори з написами "Остання барикада". Зі свічок виклали ім'я - Пако: захід присвятили пам'яті Юрка Покальчука. Сутеніло. Сходилися люди. Я сіла на довгій у лаві у другому ряду. Мало вже розпочинатися. Позаду примостилися якісь дівчата. Вони не зовсім розуміли, що відбувається. Їхні хлопці, видно затусували десь недалеко - без них. Вони по мобільному пояснювали, де вони. Хоч-не-хоч, а доводилося слухати. Одна намагалася пояснити, де вони та що відбувається. "Аааа...ааста-ння ба-ри-ка-да, - читала одна з прапора, передаючи відразу в мобільний, - даже не знаю, что это". Закінчивши розмову з хлопцями, звернулася до подруги: "Что это за церковь? Я в них не ориентируюсь...Мне кажется, что это Лавра...".
Холоднішало. Почали читати, згадувати, співати. Глядачів більшало. Одні грілися кавою, інші - коньяком, ще інші - обіймами. До тих, які сиділи позаду, моїх "сусідок",нарешті підійшли їхні хлопці. Теж всілися. Трохи пізніше до них підійшли з каналу чесних новин. Запитати у глядачів про враження. Дівчина, якій випала честь говорити в мікрофон, так і відповіла - що опинилася тут випадково, просто проходили повз, гуляли. На запитання, чи знає вона якусь поезію і чи може хоч щось процитувати, розсміялася дурним сміхом, довго ламалася та так нічого й не сказала. Чесні новини пішли. Дівчинка гордо промовила своїм друзякам, що дала своє перше інтерв'ю. Невдовзі пішла й уся компанія.
Вечірня прохолода переростала у дубар. Довелося ходити. І шукати вдаліші ракурси для фото. Хоча що особливого знімеш на фотокамеру мобільного. Відчула, що до закінчення не витримаю.
Кілька фото: http://picasaweb.google.com/lisova/uiJZeH#
Холоднішало. Почали читати, згадувати, співати. Глядачів більшало. Одні грілися кавою, інші - коньяком, ще інші - обіймами. До тих, які сиділи позаду, моїх "сусідок",нарешті підійшли їхні хлопці. Теж всілися. Трохи пізніше до них підійшли з каналу чесних новин. Запитати у глядачів про враження. Дівчина, якій випала честь говорити в мікрофон, так і відповіла - що опинилася тут випадково, просто проходили повз, гуляли. На запитання, чи знає вона якусь поезію і чи може хоч щось процитувати, розсміялася дурним сміхом, довго ламалася та так нічого й не сказала. Чесні новини пішли. Дівчинка гордо промовила своїм друзякам, що дала своє перше інтерв'ю. Невдовзі пішла й уся компанія.
Вечірня прохолода переростала у дубар. Довелося ходити. І шукати вдаліші ракурси для фото. Хоча що особливого знімеш на фотокамеру мобільного. Відчула, що до закінчення не витримаю.
Кілька фото: http://picasaweb.google.com/lisova/uiJZeH#
 |
| Джерело: НП |