![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
homo_feriensРанок. Метро. Ескалатор. Їду вгору .Поряд, на іншому ескалаторі вниз їдуть два астенічні мальчіки у майже однакових сірих ділових костюмах. Обом років по 25, не більше. Майже порівнялася з ними. Вони розмовляли досить голосно, тож хочеш-не-хочеш - вслухалася. Один іншому захоплено розповідав. "Мечта каждого настоящего юриста...". Цікаво-цікаво дізнатися таку таємницю. Ще більше напружила слух. Але тут чувак зробив паузу, потім додавши: "..эээ..". Та давай, швидше, зараз же проїдете, думаю. "..Это...Эээ...". Це "ЭЭЭэээ..." підхопила луна і понесла вниз. Про мрію справжнього юриста я так і не дізналася.