Знавець ліків від зморшок
22/10/10 08:29![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
homo_feriensОдного разу він замалював жовтим кольором своє обличчя на фото у сімейному альбомі. Мабуть, хтось усе ж намагався цькувати за національною ознакою.
"...очи потупив -
Лоб запрокинув -
Гордость и Робость"
(Марина Цветаева)
Віктор Цой народився 21 червня 1962 у Ленінграді (Санкт-Петербурзі). Загинув в автокатастрофі у віці 28 років, залишивши пісні та запитання. 
Наполовину кореєць (за батьком), успадкував специфічну зовнішність. Спочатку батьки сприймали його пристрасть до музики несерйозно. А співати Віктору потім випадало і в електричках, і на величезному стадіоні. У навчальних закладах, художньому училищі та ПТУ, його визнавали неблагонадійним і непридатним для партійної роботи, його гурт "Кіно" - пізніше - "шкідливим". Працювати доводилося і ліпником (реставрував стелі), і різьбяром (вирізав із дерева дитячі майданчики). Виготовляв японські фігурки з дерева - нецке. Як не дивно, найвільніше почувався, працюючи кочегаром.
Незважаючи на вправність і пластичність на екрані та хорошу фізичну форму, у житті на ногах тримався погано. Друзі згадують, що часто падав на рівному місці; під ним провалювався лід, хоча інших тримав, і взагалі, з ним траплялося таке, що, здається, ні з ким іншим не могло трапитися. Колись, на кухні, зголоднівши, почав їсти варення просто з банки. Банка розбилася, відлетів великий шматок скла. Віктор випадково його заковтнув і почав харкати кров’ю, чим перелякав друзів. Але все минулося добре.
Зовні він виглядав спокійним і незворушним. Насправді був хворобливий. Часто після виступів чи інших важливих подій звалювався з високою температурою. Емоції носив у собі.
Спробував себе як актор. Знявся у кількох фільмах. Один із них – короткометражка, дипломна робота режисера Сергія Лисенка «Конец каникул», яку створювали у Києві, на Березняках, біля озера Тельбін. На зйомки Цой і хлопці з гурту прилетіли у чорнобильському 1986-му, влітку. Тут музикант встиг і погуляти, і скупатися в одному з фонтанів на майдані Незалежності (тоді ще – площі Жовтневої революції).До речі, це був уже третій приїзд до Києва. Попередні були менш вдалі: у перший раз Цоя та Майка Науменка заарештували на квартирнику, але невдовзі відпустили; у другий на концерті у Будинку вчених директорка цього закладу обізвала фашистами й зірвала захід…
…На час київського арешту дружина Віктора, Маріанна, саме була вагітна.
…Сина назвуть Сашком. Він рано залишиться круглим сиротою, – так станеться. Тепер (уже дорослий) хлопець не афішує, чий він син, і не любить публічності. Змінив навіть своє прізвище. P.S.
Наполовину кореєць (за батьком), успадкував специфічну зовнішність. Спочатку батьки сприймали його пристрасть до музики несерйозно. А співати Віктору потім випадало і в електричках, і на величезному стадіоні. У навчальних закладах, художньому училищі та ПТУ, його визнавали неблагонадійним і непридатним для партійної роботи, його гурт "Кіно" - пізніше - "шкідливим". Працювати доводилося і ліпником (реставрував стелі), і різьбяром (вирізав із дерева дитячі майданчики). Виготовляв японські фігурки з дерева - нецке. Як не дивно, найвільніше почувався, працюючи кочегаром.
Незважаючи на вправність і пластичність на екрані та хорошу фізичну форму, у житті на ногах тримався погано. Друзі згадують, що часто падав на рівному місці; під ним провалювався лід, хоча інших тримав, і взагалі, з ним траплялося таке, що, здається, ні з ким іншим не могло трапитися. Колись, на кухні, зголоднівши, почав їсти варення просто з банки. Банка розбилася, відлетів великий шматок скла. Віктор випадково його заковтнув і почав харкати кров’ю, чим перелякав друзів. Але все минулося добре.
Зовні він виглядав спокійним і незворушним. Насправді був хворобливий. Часто після виступів чи інших важливих подій звалювався з високою температурою. Емоції носив у собі.
Спробував себе як актор. Знявся у кількох фільмах. Один із них – короткометражка, дипломна робота режисера Сергія Лисенка «Конец каникул», яку створювали у Києві, на Березняках, біля озера Тельбін. На зйомки Цой і хлопці з гурту прилетіли у чорнобильському 1986-му, влітку. Тут музикант встиг і погуляти, і скупатися в одному з фонтанів на майдані Незалежності (тоді ще – площі Жовтневої революції).До речі, це був уже третій приїзд до Києва. Попередні були менш вдалі: у перший раз Цоя та Майка Науменка заарештували на квартирнику, але невдовзі відпустили; у другий на концерті у Будинку вчених директорка цього закладу обізвала фашистами й зірвала захід… …На час київського арешту дружина Віктора, Маріанна, саме була вагітна.
…Сина назвуть Сашком. Він рано залишиться круглим сиротою, – так станеться. Тепер (уже дорослий) хлопець не афішує, чий він син, і не любить публічності. Змінив навіть своє прізвище. P.S.