(no subject)

[homo_feriens]

Коли я плачу - розмокає світ,
течуть дахами комини вологі,
дерева мокрі гублять мокрий цвіт,
і ріками розходяться дороги.
І я, намокла у дощі й сльозах,
шукаючи краєчок суходолу,
спинаюсь на чи не найвищий дах,
піднявши фалди мокрого подолу.
А звідтам все вже не таке сумне -
жалі великі, як дрібні дурнички.
От хто б лишень із даху зняв мене,
мов книжку із горішньої полички.

(с) Мар'яна Савка





(с) polar bird