Без назви

= писати чи не писати? писати =

Вагон ранкового метро монотонно похитував пасажирів. За кілька метрів у вагоні, тримаючись за поручень, стояла дівчина. Сірий верхній одяг з великими чорними ґудзиками додавав чогось благородного. Дбайливо укладене, та явно не свого кольору, волосся. Бездоганний макіяж. Рукавички (перчатки - краще?..) - тонкі, чорні, елегантні, по лікоть. Дивитися хотілося знову й знову. Відчуття, що це не дешева краса. Тут пішла на весь образ явно не одна тисяча гривень...Хотілося їхати і їхати разом. Поглядом пробігаюся вагоном. Ні на кому зупинитися. Більше красивих у людей у цьому вагоні немає.
Зупинка. Виходимо разом. У натовпі можу роздивитися зблизька. На вигляд їй не більше 20 років. Невисока. Як усе-таки елегантно. Виходить, що на ескалаторі їдемо поруч. Вона, мабуть, студентка. У Драгоманова чи у Шевченка. Ні, нею не можна не милуватися.
Повертає. Напевне, до Драгоманова... З неба летить дощ із мокрим снігом. Високі чорні чобітки. Відкриває чорну парасольку. Мушу обганяти. Бо поспішаю. А вона йде непоспіхом.

*знизую плечима*

Итак, ваш танец... Танго

Танец чувственности и страсти, танец уверенности в себе, резкий и жесткий. Иногда он даже кажется вульгарным. Но это лишь на первый взгляд. Но чаще это танец одиночества и печали, глубокого погружения в себя. Кроме того, в танго очень важным является невероятное взаимопонимание партнеров. Если вы выбрали танго, значит вы – очень глубокий человек, которого не всегда понимают и который часто скрывает свое внутреннее «я» за ярким, возможно стервозным, но не всегда истинным обликом.

Пройти тест