Нічим не можу заглушити думки про нього. Іноді злюся: на себе, на нього, на обставини. Будемо ми разом колись чи не будемо взагалі, а мені треба навчитися одного: перестати себе руйнувати. Непевна ситуація на роботі, домашні конфлікти, нічні невидимі сльози. Втрачаю вагу, що мені не подобається. Цікаво: вкотре переконалася - хоч як там було з ним, а без нього - ще гірше. Дечим я себе безпідставно накручую. Хоч проблеми справді є. ( ...... )