Кольорова мудрість
20/7/09 10:26![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Сучасні діти самовизначаться і без дорослих. Вони самі краще розуміють, що їм треба, не вважають за потрібне відповідати на нерозумні, на їхню думку, запитання і створюють якусь свою систему образів, у якій старше покоління почувається безнадійно відсталим.
На вихідних гостювала у подруги ( lit_red ). Її донька (ще немає 3-х років) сипле перлами. Причому говорить дуже рідко - дитина мовчазна (як і я в дитистві...). Але якщо вже щось скаже - то вагоме і суттєве. Те, що надовго змушує задуматися.
Наприклад, себе називає не Марія, не Марійка, не Маша, не ще якось, а - Матхі. Причому це не якась одноразова обмовка. Сказала її мамі, що в дитині явно прориваєтсья щось індійське. Вона вже сама себе ідентифікує)))добирає друге ім*я))
Інший прикол. Роздивляємося книжечку з малюнками геометричних фігур. Кожна фігура іншого кольору, то й кольори за нею теж можна вивчати. Помаранчевий колір. Запитую - який це? Матхі щось там у думках довго зважує, далі - впевнено видає: "Двісті!"
Чому 200 та що це означає - допитатися не вдалося.
Сміялися, що дитина вже знає розкладку - цифрові відповідники кольорів та відтінків у комп*ютерних програмах: там, мовляв, може, й двісті... Я вирішила, що сучасні діти такі просунуті, що дивуватися вже ні з чого не треба:)
На вихідних гостювала у подруги ( lit_red ). Її донька (ще немає 3-х років) сипле перлами. Причому говорить дуже рідко - дитина мовчазна (як і я в дитистві...). Але якщо вже щось скаже - то вагоме і суттєве. Те, що надовго змушує задуматися.
Наприклад, себе називає не Марія, не Марійка, не Маша, не ще якось, а - Матхі. Причому це не якась одноразова обмовка. Сказала її мамі, що в дитині явно прориваєтсья щось індійське. Вона вже сама себе ідентифікує)))добирає друге ім*я))
Інший прикол. Роздивляємося книжечку з малюнками геометричних фігур. Кожна фігура іншого кольору, то й кольори за нею теж можна вивчати. Помаранчевий колір. Запитую - який це? Матхі щось там у думках довго зважує, далі - впевнено видає: "Двісті!"
Чому 200 та що це означає - допитатися не вдалося.
Сміялися, що дитина вже знає розкладку - цифрові відповідники кольорів та відтінків у комп*ютерних програмах: там, мовляв, може, й двісті... Я вирішила, що сучасні діти такі просунуті, що дивуватися вже ні з чого не треба:)