(no subject)

[homo_feriens]

Теплий сонячний ранок. Іду на роботу. Думаю про життя і про смерть. У голові крутяться уривки віршів, куплети пісень, цитати філософів. На душі шкребуться не кішки, а якісь мутанти. До офісу залишається не більше ста метрів.
Раптом до мене підрулює біла "Шкода". Зупиняється.
З віконечка висовується водій.
- Девушка, может, Вас куда-то подвезти?
Геніально. "Куда-то" мені 100% не треба.
Ще й перепитує: - Точно?
Просто хитаю головою та відвертаюся, йдучи далі.
Він газує і зникає у провулку.
Як же все це задовбало.