Нічний ліс

[homo_feriens]

Незірвані конвалії, яких ще немало цвіте у підброварському лісі, радують. Останній теплий день перед тривалим похолоданням провели на природі.Наша невеличка валка прийшла на галявину, коли сонце було ще не зовсім низько, та вже збиралося заходити. Дивно, але майже-майже не говорили про роботу і політику. Та й мета зустрічі була інша. Готували у казанку чай, смажили картоплю. Спадали сутінки. При відблисках ватри читали поезію, казки. Говорили про життя видатних. Розповідали свої життєві історії - веселі, сумні, страшні, містичні. Коли зовсім стемніло, із хащів озвалися солов'ї. Розгулявся вітер. Зарипіли дерева. Непомітно перевалило за північ. Дощ не збирався. Не небі - жодної хмари і безліч величезних зірок. Але насувалося похолодання. Тоді стали розходитися. Постановивши, що збиратися так треба частіше. А надалі можна й заночувати у лісі. Бо нічний ліс...Це особливий світ, який ні з чим не порівняти.