![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
homo_feriensСпілкуватися "наосліп"-по І-нету...зустрівшись, зніяковіти...сфотографуватися...щось переплутати...зустрітися знову...говорити про погоду та здоров*я, і про те, як ця погода впливає на здоров*я...сміятися...думати...приколюватися...відчувати, як пахнуть розквітлі вишні...а потім, на імпровізованій дискотеці, у напівтемряві, випадково стикатися одне з одним, повторюючи :"а, це ти...", "це - ти...".
гуляти...пити несмачну опівнічну каву...і щось міцніше...до істерики хотіти спати...змерзнути...грітися...вимкнути світло, щоб було темно так, як тільки може бути темно прохолодної весняної ночі...знову ніяковіти...але вже інакше.
думати, у що вляпалась...і...не хотіти про це думати.слухати удари серця у неймовірній тиші та непроглядній темряві...не бачити...просто відчувати... і знати,що...ні,не знати нічого.не хотіти думати, що буде далі.відштовхувати совість, яка дряпає, мов кошеня, і доводити самій собі,що...нічого ж не сталося...піти-у сірій передсвітанковій мряці...лаяти себе невідомо за що. ловити на собі якісь підозрілі погляди,відповідати на запитання з "подвохом",
відбиватися від словесних нападів або не намагатися щось довести чи щось заперечити.далі-від чогось плакати на плечі та відчувати-знову!-як,чомусь, швидко калатає серце...знову переживає за мене?..чи то серце-таке?..переплутати.послати есемеску...не тій людині.потім...з*ясовувати стосунки, битися у внутрішній істериці - щоб ніхто не бачив.усе з*ясувати для себе, нібито зрозуміти...зітхнути, повірити...усе нормально.усе добре. вислухає...вдячний,хороший слухач...не дасть поради, але...стане легше...чи це дружба?..захищати...обурюватися, коли хтось захоче поставити штамп на другові, як на худобі...пропустити все через себе. по-своєму сприйняти. і бути вдячною...іноді віддаючись спогадам.
гуляти...пити несмачну опівнічну каву...і щось міцніше...до істерики хотіти спати...змерзнути...грітися...вимкнути світло, щоб було темно так, як тільки може бути темно прохолодної весняної ночі...знову ніяковіти...але вже інакше.
думати, у що вляпалась...і...не хотіти про це думати.слухати удари серця у неймовірній тиші та непроглядній темряві...не бачити...просто відчувати... і знати,що...ні,не знати нічого.не хотіти думати, що буде далі.відштовхувати совість, яка дряпає, мов кошеня, і доводити самій собі,що...нічого ж не сталося...піти-у сірій передсвітанковій мряці...лаяти себе невідомо за що. ловити на собі якісь підозрілі погляди,відповідати на запитання з "подвохом",
відбиватися від словесних нападів або не намагатися щось довести чи щось заперечити.далі-від чогось плакати на плечі та відчувати-знову!-як,чомусь, швидко калатає серце...знову переживає за мене?..чи то серце-таке?..переплутати.послати есемеску...не тій людині.потім...з*ясовувати стосунки, битися у внутрішній істериці - щоб ніхто не бачив.усе з*ясувати для себе, нібито зрозуміти...зітхнути, повірити...усе нормально.усе добре. вислухає...вдячний,хороший слухач...не дасть поради, але...стане легше...чи це дружба?..захищати...обурюватися, коли хтось захоче поставити штамп на другові, як на худобі...пропустити все через себе. по-своєму сприйняти. і бути вдячною...іноді віддаючись спогадам.
Tags: