Ще один світлий вечір
28/7/13 22:35![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
homo_feriensДовго валялася в ліжку. Почувалася витиснутою. Сумнівалася, чи йти на заняття. Прийняла рішення про лайт-програму і про день відпочинку у понеділок. Не знала, чи буде він займатися після вчорашнього харду. А окремо ми не домовлялися.
Зустрілися. Я прийшла - він уже бігав. Після вчорашнього кайфу мені було навіть не обов'язково, щоб він казав щось більше, ніж "привіт". Та він спеціально почекав мене, запропонував ще побігти разом. Бурхливо фінішували. Обоє виснажені, в'ялені, що дуже помітно. Обливаємося пОтом. Сміємося-офігіваємо одне з одного і самі з себе. Ми обоє вирішили зробити собі полегшену програму, бо по повній і не потягнемо. Скаржився на біль у литках; а у мене - чомусь легка крепатура внизу живота.
Запитував, як я змушуватиму колег приходити - прив'язуватиму кайданками до себе і бігтиму? :) Тоді запропонував зробити в офісі таблицю, до якої записувати результати тренувань і явку, визначати переможців і лузерів, а лузером же ніхто не захоче бути...Засміялася і подякувала за чудову ідею. Додала, що є одна людина, яка агресивно виступає проти пробіжок - "це неприродньо", "це нічого не дає". "Ага, - кажу я, - по собі відчуваю, як мені біг "нічого не дає"". Почали говорити про користь бігу - для судин, м'язів, внутрішніх органів, витривалості...
Пройшлися. Порозминалися. Посварилися на комарів. Завершили тренування значно раніше, за швидкою програмою-мінімум. Ледь вийшли зі стадіону. Обставини складаються так, що я деякий час знову буду без свого улюбленого спортивного партнера. Треба ненадовго попрощатися; сподіваюся, все буде добре. Постараюся не сумувати і тим паче не нудьгувати, я ж (нібито) розумна дівчинка, матиму багато справ. Знесилено обіймаємося. Розходимося.
А повітря казкове. Таких вечорів не можна марнувати. Яка погода встановилася! Набираю повні легені...
...
...Місто пристрасті, і образ,
і примирень таких гарячих.
Ти, напевно, мене пробачиш -
я прощала тебе не раз.
Тільки раз і не більше,
знаю, не більше,
щоб забути назавжди.
Лиш на мить стану ближче,
Я стану ближче -
і не зможу вже піти...
Зустрілися. Я прийшла - він уже бігав. Після вчорашнього кайфу мені було навіть не обов'язково, щоб він казав щось більше, ніж "привіт". Та він спеціально почекав мене, запропонував ще побігти разом. Бурхливо фінішували. Обоє виснажені, в'ялені, що дуже помітно. Обливаємося пОтом. Сміємося-офігіваємо одне з одного і самі з себе. Ми обоє вирішили зробити собі полегшену програму, бо по повній і не потягнемо. Скаржився на біль у литках; а у мене - чомусь легка крепатура внизу живота.
Запитував, як я змушуватиму колег приходити - прив'язуватиму кайданками до себе і бігтиму? :) Тоді запропонував зробити в офісі таблицю, до якої записувати результати тренувань і явку, визначати переможців і лузерів, а лузером же ніхто не захоче бути...Засміялася і подякувала за чудову ідею. Додала, що є одна людина, яка агресивно виступає проти пробіжок - "це неприродньо", "це нічого не дає". "Ага, - кажу я, - по собі відчуваю, як мені біг "нічого не дає"". Почали говорити про користь бігу - для судин, м'язів, внутрішніх органів, витривалості...
Пройшлися. Порозминалися. Посварилися на комарів. Завершили тренування значно раніше, за швидкою програмою-мінімум. Ледь вийшли зі стадіону. Обставини складаються так, що я деякий час знову буду без свого улюбленого спортивного партнера. Треба ненадовго попрощатися; сподіваюся, все буде добре. Постараюся не сумувати і тим паче не нудьгувати, я ж (нібито) розумна дівчинка, матиму багато справ. Знесилено обіймаємося. Розходимося.
А повітря казкове. Таких вечорів не можна марнувати. Яка погода встановилася! Набираю повні легені...
...
...Місто пристрасті, і образ,
і примирень таких гарячих.
Ти, напевно, мене пробачиш -
я прощала тебе не раз.
Тільки раз і не більше,
знаю, не більше,
щоб забути назавжди.
Лиш на мить стану ближче,
Я стану ближче -
і не зможу вже піти...